МОЯ ЕЛЛАДА В УКРАЇНІ

 (Основний напрямок роботи бібліотеки –філіалу № 5 ім. М.Ю.Лермонтова КУ «ЦБС для дорослих м. Маріуполя»)

        Маріуполь, Сартана, Старий Крим…Ці назви виникли понад два століття тому, під час переселення греків з Криму до Приазов’я. Минають роки, змінюються політичний устрій та назви населених пунктів, але назавжди залишається у приазовських греків любов до своєї етнічної Батьківщини, прагнення пізнати свою історію, культуру, мову.

    Бібліотека ім. Лермонтова знаходиться в передмісті Маріуполя – селищі Сартана. Більшу частину населення ( більш ніж 60%) складають греки.

    Життєві бурі не оминули стороною грецькі поселення. Багато їх мешканців постраждало в роки сталінських репресій та війни, багато років знаходились вони ніби в тіні суспільства, поступово забуваючи рідну мову, свої традиції та обряди.

     Але в сучасному житті стався буквально сплеск національної самосвідомості греків Приазов’я. Загострився інтерес до свого родоводу, своєї культурної спадщини, яка знаходилася у занепаді. З’явилося бажання відродити все те, що було накопичено працьовитим грецьким народом за часи його існування.

     Місто Маріуполь здавна називають грецькою столицею України. І це дійсно так: тут знаходяться осередки грецького національно-культурного руху – Федерація грецьких товариств України  (ФГТУ), міське товариство греків, культурно-просвітницьке об’єднання ім. Ф. Хартахая, об’єднання грецької молоді, працює генеральне консульство Грецької республіки. За сприяння цих організацій в школах міста почали активно вивчати новогрецьку мову, відроджувати грецьку культуру. Не залишилися осторонь від цього процесу і бібліотеки міста, в тому числі і бібліотека-філіал № 5.

      На підвищення іміджу селища як осередку грецької культури працює встановлення побратимських зв’язків селищної Ради Сартани з мерією грецького міста Зографу. Творчі відносини склалися між понтійським танцювальним ансамблем міста Ксанті  та фольклорним колективом «Сартанські самоцвіти» селища Сартана.

       Важливими осередками популяризації історії та культури грецького народу є бібліотека-філіал № 5 селища Сартана. Оскільки на території селища мешкають переважно греки, бібліотечні працівники володіють грецькою мовою, в змозі кваліфіковано надавати бібліотечно-бібліографічні послуги, компетентні у питаннях історії, культури, звичаїв, традицій греків Приазов’я.

      Важливою умовою успішної роботи бібліотеки є соціальне партнерство з різноманітними установами та громадськими організаціями. Тому бібліотека залучає до співпраці членів місцевого національно-культурного об’єднання, вчителів та учнів загальноосвітньої школи. Творчі стосунки пов’язують бібліотекарів з Палацом культури ім.. Тамари Каци, музеєм історії та етнографії греків Приазов’я, музичною школою № 4 та іншими закладами.

     Безумовно, діяльність кожної бібліотеки залежить від стану фондів національної літератури. Зараз бібліотеки міста Маріуполя мають 769 примірників видань грецькою мовою, найбільше зібрання (З41 примірник) – у бібліотеці-філіалі № 5. Через відсутність сталого ринку видань грецькою мовою бібліотека використовує будь-які можливості для розвитку своєї  документно - ресурсної бази.

      Основним джерелом поповнення фонду документами грецькою мовою є дарунки авторів, меценатів, мешканців. За останні роки бібліотека одержала від авторів книги:

М. Гайтан «Истоки», А. Папуш «Ненаглядье мое», «В глазах вечности», « С небесних берегов»,Д.Папуша «Вибране», «Казки греків Приазов’я», книги наукового співробітника етнографічного музею Сартани Тетяни Богадиці «Обрядовий фольклор греків Приазов’я»  та «Блюда грецької кухні». Завдяки дарункам місцевих жителів у бібліотечному фонді з’явилися книги А.Шапурми «Рідне моє Приазов’я», Л. Яруцького «Маріупольська старовина», В.Корнієнко «Капли мятежной души», «Многоцветье имен», «Джерела» 2 книги «Жизнеописание заслуженных греков Украины» та диски з віршами та піснями грецьких поетів, видані в Греції Олександром Ашла.

      Зрозуміло, що книжкові видання не в змозі задовольнити в повному обсязі інформаційні запити користувачів. Тому бібліотечні працівники накопичують матеріали з періодичних видань в інформаційних досьє. Наприклад, до уваги користувачів бібліотеки тематичні папки «Історія та дійсність селища», «Сартанський грецький театр», «Міжнаціональні відносини», «Видатні люди Сартани», «Мега Йорти», «Обряди та традиції».

       Тож, маючи досить потужний запас друкованих матеріалів, бібліотека різними формами та методами популяризує грецьку культуру: оформлює стенди, тематичні книжкові виставки, виставки-персоналії, проводить поетичні вечори, свята грецької культури, презентації книжок місцевих авторів, літературно-музичні вечори, години цікавих повідомлень тощо.

      Традиційним стало проявлення краєзнавчої функції бібліотеки в організації краєзнавчих масових заходів, конкурсів, національних свят, фестивалів.

      Про походження приазовських греків можна дізнатися, ознайомившись з виданнями, представленими на постійно діючій книжковій виставці «Одіссея греків». «Гомер і всі, всі, всі…» - таку назву має перший розділ виставки, який знайомить відвідувачів з книгами з історії, філософії, культури Греції, її міфами та легендами, творами давньогрецьких драматургів. Наступний  розділ виставки «З Елладою в серці» надає відомості про розвиток маріупольського грецького руху, його представників, знайомить з книгами місцевих авторів О. Чаплинської , Л. Яруцького, А.Проценка. В наступному розділі «Краю мій» представлена література про історію та сьогодення селища Сартана, наприклад, книги И. Папуша «Сартана: прошлое и настоящее», «Творческая деятельность греков Приазовья», сборник «Сартана: вигляд сквозь годы». Зміст виставки вдало підкреслює її художнє оформлення в національному грецькому стилі з використанням предметів декоративно-прикладного мистецтва, подарованих читачами.

     Доповненням до книжкової виставки є тематичний куточок «Потомки эллинов, дерзайте, свою культуру возрождайте», де більш широко представлені книги письменників-земляків та матеріали про їхнє життя та діяльність. Адже Сартана зростила багато талантів, серед яких вчені, письменники, поети, державні діячі, музиканти.

     Ще одним елементом наочного оформлення бібліотеки є літературний куточок «Души читательской порывы». Цікавою є історія його створення. Під час вивчення дозвіллєвих інтересів читачів виявилося, що багато з них у  вільний час складають вірші. Тоді й виникла у бібліотекарів ідея: надати можливість відвідувачам познайомитися з творчістю самодіяльних поетів. Особливу увагу привертають вірші Лариси Малокуцко, декілька з них були опубліковані в газеті «Афинский курьер» в Греції. Читачі бібліотеки настільки зацікавилися поетичною творчістю своїх односельців, що висловили бажання спілкуватися особисто з поетами, слухати їхні вірші, обмінюватися думками. Так виникла ідея створення Клубу зустрічей.

     Мешканці Сартани вже давно знають: якщо бібліотека проводить заходи, то кожен з них буде захоплюючим, нестандартним, інформативним. Адже готуються і проводяться ці заходи з любов’ю, щирістю, зацікавленістю і , що найголовніше, привертають увагу не тільки греків, а й представників інших національностей, на які таке багате Приазов’я.

     Традиційним для бібліотеки є відзначення Дня незалежності Греції. Кожен рік це свято набуває нового значення та нових форм вираження: це і конкурс малюнків, і вечори «Нескорена Еллада», «Земля, відкіля наші предки», урок – подорож «З глибини тисячоліть».

     Краще пізнати історію та звичаї грецького населення допомагають національні свята Панаір, Мега Йорти, які проводяться для усієї громади. Активну участь у підготовці та проведенні різноманітних заходів під час святкування беруть бібліотекарі. Вже кілька років бібліотека до програми свят включає Дні краєзнавства, пропонуючи читачам перегляди літератури, бібліографічні огляди, літературні читання, літературно-музичні вечори. Проводяться екскурсії бібліотекою для гостей свят і фестивалів.

    Оцінити кулінарну майстерність грецьких господинь мешканці та гості Сартани можуть під час проведення днів національної кухні. Традиційним стало проведення виставки-конкурсу грецьких страв, яка проводиться за участю членів клубу сімейного дозвілля «Джерело», де можна провести дегустацію цих блюд. Дуже цікавим та пізнавальним вийшов конкурс для юнацтва «Чим Платон пригощав Сократа».

      Нещодавно селищна громада приймала на сартанській землі делегатів конгресу грецьких товариств Донецького регіону. До цієї визначної події бібліотечні працівники разом з місцевою інтелігенцією підготували і провели вечір пам’яті, присвячений грецьким поетам, яких вже немає серед живих

«І все-таки варто народитися». Вірші Л.Кір `якова, А. Шапурми, Д. Папуша,

Е. Хаджинова лунали у виконанні їхніх земляків.

      Надовго запам’ятався присутнім вечір пам’яті видатної людини, послідовного борця за відродження грецької культури і мови, етнографа, видавця і перекладача Едуарда Валентиновича Хаджинова «Реквієм краянину». Можна з упевненістю сказати, що цей захід зацікавив населення Сартани, бо бажаючих прийняти у ньому участь було дуже багато.

       У бібліотеці створений меморіальний куточок «Остання батьківщина», де представлені книги, газетно-журнальні публікації про його життя і діяльність, розміщений бюст Е.В.Хаджинова – копія пам’ятника , встановленого на його могилі.

       Меморіальний куточок став відправною точкою проведення вечора пам’яті митця, на який зібралися його рідні, друзі, шанувальники. Головною гостею заходу стала Олімпіада Кузьмівна Хаджинова, вдова Едуарда Валентиновича та продовжувачка його справи. Вона поділилася спогадами про хвилюючі моменти життя чоловіка і соратника, розповіла про здійснення його головної мрії – відкриття музею етнографії і культури греків Приазов’я в Сартані. Багато нових та цікавих фактів з біографії Е.Хаджинова почули присутні з виступу директора грецького театру М. Гайтан – вона читала уривки з його листів та програми відродження грецької культури та мови. Яскравим елементом вечора стало виконання віршів та пісень грецькою мовою.

       Таким же масовим та цікавим став вечір пам’яті Антона Шапурми «Калімера, Антоніс!». Присутні читали вірші поета грецькою мовою, співали пісні на його слова, згадували зустрічі з ним.

       Дуже яскравим був захід до Дня рідної мови та пам’яті Дмитра Папуша. Увагу привертала книжкова виставка «Каждый язык – цветок» з книгами на трьох мовах, були прочитані вірші на українській, російській та грецькій мовах, прозвучали пісні Д. Папуша грецькою мовою, поема М.Лермонтова

«Бородино» російською мовою та в перекладі Д.Папуша грецькою мовою у виконанні дітей. Дочка поета Анастасія Папуш познайомила присутніх з присвяченим пам’яті батька «говорением», завідувачка бібліотеки прочитала присвячений бібліотекарям вірш автора російською та грецькою мовами.

      В усіх цих заходах приймали участь актори грецького театру, хору ветеранів Палацу культури.

      До виходу книжок місцевих авторів в бібліотеці обов’язково проводиться презентація їхніх книжок. Присутні на них автори надають цікаву інформацію про свою творчість, читають свої вірші або уривки з книжок.

       Для того, щоб відродити обряди греків Приазов’я, бібліотека провела краєзнавчу експедицію «Обряд хрещення дитини», де відбулася презентація книги Т.Богадиці «Обрядовий фольклор греків Приазов’я»; «Грецька свадьба», конкурс грецького прислів’я  про родину та дитину.

       Робота з збирання та збереження місцевого друку – один з напрямків формування краєзнавчого фонду, який є самостійною частиною бібліотечного і в той же час – єдиним з ним цілим. Для зручності користування таким фондом в бібліотеці доцільне його виділення з основного. Краєзнавчі документи, які не виділені з основного фонду, можуть бути незапитаними, мало використаними.                                

       Весь краєзнавчий фонд бібліотеки ім. Лермонтова розташований на окремих стелажах, що полегшує умови користування ним. В бібліотеці ведеться краєзнавчий каталог, в якому зібрані описи на всі видання - книжкові та періодичні. Ретельно зберігаються без строку давності екземпляри газет «Хронос» та «Елліни України».

        Для якісного розкриття краєзнавчого фонду бібліотека організує постійно діючі виставки-перегляди, проводить масові заходи з використанням краєзнавчої літератури, веде іншу краєзнавчу роботу.                          

        У системі джерел відомостей про краєзнавчу літературу каталоги бібліотек – філіалів надають відомості про літературу, присвячену селу, селищу, мікрорайону міста. Значення  бібліографічних матеріалів, які присвячені малим територіям, обумовлюються тим, що посібники по області, краю не дають і не можуть дати повної інформації, яка присвячена певній невеликій території. Для рішення завдання повного відображення в краєзнавчих каталогах літератури про свій малий край  є необхідним ретельний пошук аналітичних матеріалів: окремих розділів, сторінок.                                                                                                                                                         В поточному році в бібліотеці був організований етнографічний куточок «Истоки мастерства» , в якому зібрані старовинні роботи майстринь-гречанок: вишиванки, в’язані вироби, зроблена грецька софа, виставлена література на допомогу рукодільницям. Зараз стоїть питання про відкриття клубу для цієї категорії користувачів.                      

       Для залучення користувачів до бібліотеки були розроблені та надруковані буклет про бібліотеку та візитні картки бібліотеки, що сприяє підвищенню іміджу закладу.

       Активна робота бібліотеки супроводжується зростанням кількісних показників діяльності. Поступово збільшується частка документів грецькою мовою, кількість звертань до бібліотеки за потрібною інформацією з краєзнавства, видача літератури на грецькій мові .

       Бібліотека, як центр інформації, освіти, дозвілля населення, постійно розширює межі своєї діяльності у справі популяризації культури греків Приазов’я, підтримки талановитих авторів-греків, сприяє розкриттю їх творчого потенціалу і своєю діяльністю доводить важливу роль бібліотек у процесі національного відродження, розвитку духовності.

      Бібліотечний колектив бібліотеки-філіалу № 5 ЦБС для дорослих у різні роки були нагороджені грамотами, подяками за проведення роботи по відродженню грецької культури, обслуговування етнічних груп в регіоні, вагомий внесок у меморіальну діяльність, за активну участь у всіх заходах, які проводяться Сартанським товариством греків з укріплення та розвитку національної культури греків Приазов’я; їхній досвід роботи був узагальнений в Маріупольській ЦБС для дорослих.