ПРАВОВАЯ СТРАНИЦА

Авансування виконавчого провадження

Кальміуський відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомляє, що Докучаєвський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Чистяківський (Торезький) міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, згідно наказу № 279/2 від 10.11.2015 Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, перереєстровані та знаходяться за адресою: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця 24 Квартал, будинок 17.

Також Кальміуський ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області інформує, що правила примусового виконання рішень судів та інших органів регулюються Законом України «Про виконавче провадження». З 5 жовтня 2016 року діє нова редакція цього закону, у зв’язку з чим змінився порядок стягнення заборгованості за виконавчими документами.

Виконавчі листи, видані судами, як і інші виконавчі документи (наприклад, виконавчі написи нотаріусів, постанови по справам про адміністративні правопорушення), як і раніше для примусового виконання пред’являються до відділу державної виконавчої служби за місцем мешкання, роботи боржника або за місцем знаходження його майна.

Однак, зараз до пред’явлення виконавчого документа на примусове виконання, особа, на користь якої прийнято рішення, сплачує авансовий внесок. Таке поняття у попередніх редакціях зазначеного закону було відсутнє.

Розмір авансового внеску становить два відсотки від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (на сьогоднішній день це 14 500 грн.). Наприклад, по рішенню суду про стягнення п’ятдесяти тисяч гривень, авансовий внесок складе одну тисячу гривень. За рішенням, яке не передбачає стягнення грошових коштів, а зобов’язує вчинити будь-які дії (наприклад, зобов’язує звільнити незаконно зайняту земельну ділянку), авансовий внесок сплачується в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (на сьогоднішній день - 1 450 гривень), а з боржника - юридичної особи – вдвічі більше (2 900 гривень).

Звертаємо увагу читачів! У випадку несплати авансового внесу виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Рахунки для перерахування авансових внесків розміщені на сайтах Головного територіального управління юстиції у Донецькій області: http://justice-dn.in.ua та Міністерства юстиції України: minjust.gov.ua.

Для виконання рішень судів про стягнення аліментів, по трудовим правовідносинам, пенсійним та соціальним виплатам, відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, моральної та матеріальної шкоди від кримінального правопорушення авансові внески не перераховуються. Також звільняються від сплати авансових внесків інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії.

Тема «Новели законодавства з питань виконання рішень» частина 1

Будемо обговорювати основні правила примусового виконання рішень судів та інших органів. Така інформація є актуальною і буде корисною тому, що з 5 жовтня 2016 року зазначені правила змінились в зв’язку із набранням чинності нового Закону України «Про виконавче провадження».

Необхідність істотного підвищення ефективності виконавчого провадження в Україні назріла давно. З прийняттям нових Законів «Про виконавче провадження» та "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", ефективність виконавчого провадження повинна підвищитися, а відповідальність боржників – посилитися. Наскільки саме - покаже практика. Поки що можна відзначити, що внесена низка важливих змін у процес виконавчого провадження.

Думаємо відомо, що примусове виконання рішень на території України здійснюють державні виконавці, які працюють в районних, міських, міськрайонних відділах державної виконавчої служби. Такі відділи входять до складу Головних територіальних управлінь юстиції в областях. Наприклад, в Донецькій області в теперішній час здійснюють діяльність п’ятдесят три відділи державної виконавчої служби.

З прийняттям Закону "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" в нашій країні запроваджено інститут приватних виконавців, визначено їх правовий статус, врегульована процедура набуття та зупинення права на здійснення відповідної діяльності.

Не змінилось місце примусового виконання рішень. Як і раніше виконавчі документи пред’являються на виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. Коли фактично начнуть працювати приватні виконавці, у стягувачів з’явиться право вибору: звернутись до державного чи до приватного виконавця.

Серед важливих новел законодавства про примусове виконання рішень є відсутністьстроку самостійного виконання для боржника. Якщо раніше державний виконавець надавав можливість боржнику все ж таки добровільно виконати рішення і уникнути таким чином сплати виконавчого збору, то тепер примусове виконання розпочинається з моменту пред’явлення виконавчого документа із вжиттям всіх передбачених законом заходів. Це нововведення можна назвати цілком логічним, адже у боржника була можливість врегулювати всі питання щодо погашення заборгованості до моменту пред’явлення документу на примусове виконання.

Разом з відкриттям виконавчого провадження з боржника стягується виконавчий збір в розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Такий збір є важелем впливу на боржника, який змушує його замислитися «чи варто доводити справу до примусового виконання», оскільки в цьому разі його борг збільшується. Так, наприклад, якщо сума боргу на користь фізичної особи становить 50 тисяч гривень, то після відкриття виконавчого провадження боржник буде зобов’язаний сплатити вже 50 тисяч гривень боргу та 5 тисяч виконавчого збору. Крім того підлягають оплаті боржником і понесені витрати на проведення виконавчих дій.

Ще однією новацією є обов’язок боржника подати декларацію про свої доходи та майно в п’ятиденний термін з дня відкриття виконавчого провадження. За ненадання таких даних передбачена адміністративна відповідальність.

Діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України

У всьому світі рейдерство розцінюють, як фактор недосконалості правових норм чинного законодавства, відсутність умов для захисту бізнесу та прав власників.

Незаконне заволодіння правами на власність юридичних та фізичних осіб, стало одним із негативних факторів впливу на інвестиційний клімат в Україні та на впевненість громадян в майбутньому. З метою захищеності прав власності, як об’єктів нерухомості, так і корпоративних прав, виникла необхідність у законодавчому врегулюванні такого питання.

Один із сучасних способів державного захисту прав на нерухоме майно та бізнесу нашим читачам прокоментував начальник відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Володимир Вершин.

Він повідомив, що для усунення зазначених проблем Законом України від 26 листопада 2015 року Верховною Радою України були внесені зміни до законів, що регулюють порядок державної реєстрації нерухомості та бізнесу, яке спрямоване на реформу системи державної реєстрації в Україні та дає можливість запровадити сучасний та дієвий механізм адміністративного оскарження дій державних реєстраторів.

Так, на виконання вищезазначених законів при Міністерстві юстиції України створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, основною метою якої є захист конституційних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, шляхом скасовування незаконних рішень та реєстраційних дій державних реєстраторів на території всієї України.

До повноважень Комісії належить розгляд скарг на проведені державним реєстратором бізнесу реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду), на рішення державного реєстратора нерухомості про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) та на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

На відміну від судової тяганини, яка раніше була єдиним можливим способом відстояти свої права та іноді затягувалася на кілька років, дана процедура дає можливість швидко відреагувати на спробу захоплення, так як Комісія може прийняти рішення про відміну реєстраційної дії і повернути вкрадене майно протягом 2-3 тижнів. Отже, у зв’язку з цим, рейдерам дуже складно перепродати захоплене майно за такий короткий проміжок часу.

З початку цього року, коли почала працювати Комісія, 70% рейдерських захоплень на території всієї України зазнали фіаско, а майно та бізнес юридичних та фізичних осіб були врятовані.

Минулого року, ця статистика була кардинально іншою, в Україні зафіксовано близько 3000 рейдерських захоплень, з яких лише у 10 % випадків вдалося врятувати майно та повернути його власнику.

За 11 місяців роботи Комісії, розглянуто по суті близько 1000 скарг, з яких задоволено майже половину. Серед компаній, яким вдалося врятувати свою власність є один із найбільших банків України, міжнародна агропромислова компанія, мережі гіпермаркетів та супермаркетів, нафтотрейдінгова та страхова компанії.

Таким чином прийняття «Атирейдерського закону» дало можливість закріпити європейські стандарти захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів.

ДО УВАГИ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ!

До 01 січня 2017 року всі неприбуткові організації зобов’язані привести свої статутні документи у відповідність до вимог Податкового кодексу України для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 року з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Звертаємо увагу, що державну реєстрацію громадських формувань, місцезнаходженням яких є Донецька область, здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.

Документи для державної реєстрації подаються у паперовій (особисто заявником або поштовим відправленням) або в електронній формі.

На підтвердження особи заявника подається паспорт громадянина України або паспортний документ (тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця, посвідчення особи без громадянства, посвідка на постійне або тимчасове проживання).

Якщо документи надаються представником, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

У разі подання документів про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника на заяві, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 №15/5 (із змінами), повинна бути нотаріально засвідчена.

Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу - підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних із приведенням у відповідність до законодавства у строк, визначений таким законодавством.

У паперовому вигляді документи для державної реєстрації змін щодо громадських формувань

подаються:

безпосередньо до державних реєстраторів відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівників, будинок 32, кабінет 406);

- до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресами: 87517, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, будинок 82, або 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Академічна, будинок 20;

надсилаються:

поштовим відправленням на адресу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 39/3.

Прийом заявників державними реєстраторами управління юстиції здійснюється:

- з понеділка по четвер з 8.00 до 12.00, з 12.45 до 17.00;

- у п’ятницю з 8.00 до 12.00, з 12.45 до 15.45.

Консультації із зазначеного питання можна одержати у телефонному режимі на прямій «гарячій» телефонній лінії – (0626)44-25-00, яка працює щосереди з 9.00 до 12.00, з 12.45 до 16.00.

Телефон для довідок: (0626)41-74-46

Управління державної реєстрації

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Тема «Новели законодавства з питань виконання рішень» частина 2

Новий Закон «Про виконавче провадження» змінив і порядок пред’явлення виконавчого документа на виконання. З’явилось поняття авансового внеску, який стягувач зобов’язаний сплатити при пред’явленні виконавчого документу. Це платіж, який тепер є обов’язковим для початку примусового виконання рішення. Квитанція про сплату авансового внеску додається стягувачем до заяви про примусове виконання рішення.

Авансовий внесок вноситься на відповідний рахунок відділу державної виконавчої служби в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (на сьогоднішній день це 14 500 гривень). Наприклад, якщо борг за виконавчим документом становить 50 тисяч гривень - авансовий внесок сплачується в розмірі 1 тисячі гривень, а у разі якщо заборгованість за виконавчим документом 6 мільйонів гривень, то авансовий внесок на даний час становить 14 500,00 грн.

За рішенням яке не передбачає стягнення суми, наприклад, зобов’язує звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, авансовий внесок сплачується у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати, а саме 1 450 гривень, а з боржника - юридичної особи – вдвічі більше, тобто 2 900 гривень.

Суми авансового внеску використовуються державним виконавцем для оплати поштових відправлень кореспонденції, рекомендованих листів, виготовлення необхідної технічної документації на майно та проведення інших дій примусового характеру.

Звертаємо увагу, що у разі несплати авансового внесу виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Законодавством передбачені певні пільги по сплаті авансового внеску. Так, від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; за рішеннями, пов’язаними із пенсійними виплатами, виплатами за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, із іншими соціальними виплатами та пільгами; за рішеннями про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи. Не сплачують авансовий внесок і стягувачі аліментів, а також майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тема «Новели законодавства з питань виконання рішень» частина 3

Продовжуємо знайомство із новелами в законодавстві про примусове виконання рішень судів та інших органів.

Нагадаємо, що 5 жовтня 2016 року Верховною Радою прийнято нові Закони України "Про виконавче провадження" і "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", в зв’язку із чим змінились правила примусового виконання рішень.

Актуальним питанням на даний час є можливість позбавити житла боржників, що мають невиконані зобов’язання, наприклад, борги по оплаті житлово-комунальних послуг чи борги за кредитами банку. Тому доцільно надати інформацію, як дійсно врегульоване чинним законодавством звернення стягнення на квартиру чи житловий будинок.

Для погашення заборгованості за виконавчим документом в першу чергу виконавець, звертає стягнення на кошти боржника в національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, також підлягають вилученню.

У разі недостатності грошових коштів стягнення звертається на інше виявлене майно, що належить боржнику: транспортні засоби, об’єкти нерухомості (дома, квартири, гаражі, тощо). Таким чином, законодавство про виконавче провадження дійсно допускає звернення стягнення з метою погашення боргів на житлові приміщення. Але законодавство встановлює і певні обставини, при наявності яких можливі такі дії.

Слід звернути увагу, що Законом визначений розмір заборгованості за виконавчим провадженням, який дозволяє виконавцю розглядати питання про звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло. Якщо сума боргу за виконавчим документом не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто на теперішній час не більше двадцяти дев’яти тисяч гривень, державний виконавець не має змоги описувати, арештовувати та примусово реалізовувати квартиру чи житловий будинок, які є єдиним житлом боржника. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Зауважимо, що розмір мінімальної заробітної плати, від якого залежить обмеження, про яке йде мова, визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

За виконавчими документами, борг за якими не перевищує п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не більше семи тисяч двісті п’ятдесяти гривень на даний час, виконавець має право розпочати примусове виконання відразу шляхом стягнення боргу із заробітної плати, пенсії, стипендії або інших доходів боржника. В такому випадку непотрібно робити перевірку майнового стану боржника та застосовувати інші заходи примусового звернення стягнення на його майно.

Взагалі у виконавчому провадженні звернення стягнення на майно полягає у його арешті та примусовій реалізації. Вимоги стягувача, якому боржник винен певну грошову суму, задовольняються за рахунок грошей, отриманих від продажу майна боржника.

З метою забезпечення прозорості та прискорення процесу реалізації описане та арештоване майно передається на електронні торги. На організацію та проведення електронних торгів уповноважене державне підприємство «Сетам», на веб-сайті якого можна ознайомитись з інформацією про призначені торги, про майно, яке виставляється на аукціони, та про підсумки вже проведених аукціонів.

Якщо продаються транспортні засоби або нерухоме майно (ми вже зазначали, що до такого майна відносяться дома, квартири, гаражі, земельні ділянки), то їх вартість визначається спеціалістами в області ціноутворення – суб’єктами оціночної діяльності. Саме така вартість буде початковою ціною при проведенні електронних торгів.

Після завершення аукціону, у випадку, якщо майно було реалізоване, за рахунок сплачених за нього коштів задовольняються вимоги стягувача. Якщо стягувачів декілька, а отриманих грошових сум недостатньо, щоб задовольнити всі їх вимоги, державний виконавець керується черговістю задоволення таких вимог, встановленою Законом «Про виконавче провадження». Пріоритетними визначені вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потім –вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами, наступна черга – це стягнення заборгованості по різноманітним соціальним виплатам, а після задоволення перелічених вимог, задовольняються всі інші.

На жаль мають місце випадки, коли у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутні доходи у вигляді заробітної плати чи пенсії, за рахунок яких можливо виконати рішення суду. У такому разі після проведення всіх заходів примусового виконання виконавчий документ повертається стягувачу. Необхідно розуміти, що у цьому випадку виконавчий документ може бути пред’явлений повторно.

Тема «Новели законодавства з питань виконання рішень» частина 4

Законом визначені строки пред’явлення виконавчих документів до примусового виконання. Можна констатувати, що новий Закон «Про виконавче провадження» суттєво змінив такі строки. Якщо раніше у стягувача був рік для пред’явлення виконавчого документу до відділу державної виконавчої служби, то тепер документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років. Виключення передбачене для посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган. Ці документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання в обмежений термін - протягом трьох місяців.

Закон «Про виконавче провадження» передбачає певні обов’язки учасників процесу примусового виконання рішень. Зрозуміло, що для ефективного застосування норм закону, необхідно встановлення відповідальності за їх невиконання або порушення. Зрозуміло, що більшість випадків настання відповідальності передбачені для боржника: це відповідальність за ненадання декларації про доходи і майновий стан чи зазначення в такій декларації неправдивих відомостей, відповідальність за неповідомлення про зміну місця проживання або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця.

Крім того, вперше передбачена відповідальність за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника установами, де він отримує дохід.

Стягнення за перелічені порушення вимог Закону «Про виконавче провадження» передбачені статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в теперішній час від 850 до 1 700 гривень. З прийняттям нового закону, який ми обговорюємо, змінився і порядок розгляду таких адміністративних справ. Тепер накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.

Примусово виконуються і рішення, якими не стягуються грошові кошти, а боржники зобов’язуються вчинити певні дії, наприклад, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. За невиконання таких рішень зобов’язального характеру збільшились розміри штрафних санкцій. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень), на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 гривень), на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 гривень).

Діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України

Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів

1. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

2. Одночасно з виконавчим документом стягувач подає заяву, в якій зазначаються:

1) реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти;

2) прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу.

3. У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.

4. Підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у частині першій цієї статті, за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70 цього Закону.

Реформа системи реєстрації бізнесу та нерухомості

У 2016 році відбулася запроваджена Міністерством юстиції України реформа системи реєстрації бізнесу та нерухомості.

Так, 30 квітня 2016 року завершився перехідний період для децентралізації владних повноважень у сферах державної реєстрації нерухомості та бізнесу й передачі їх на місця. Отже, з 01 травня 2016 року припинено надання адміністративних послуг територіальними органами юстиції, які ліквідовані як юридичні особи публічного права.

Натомість згідно із законодавчими змінами з’явилися незалежні від Міністерства юстиції реєстратори. Так, суб’єктами державної реєстрації (окрім реєстрації політичних партій та інших громадських формувань) визначено:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад;
Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
нотаріуси;
а також юридичні особи публічного права за умови їх акредитації в установленому порядку.

На території Донецької області повноваження у сферах державної реєстрації нерухомості та бізнесу здійснює 31 суб’єкт державної реєстрації (окрім приватних та державних нотаріусів) з них: 12 районних державних адміністрацій, 15 виконавчих органів міських рад (міст обласного значення), 3 виконавчих органа сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, які прийняли рішення про здійснення вказаних повноважень та забезпечили роботу державних реєстраторів у своїх громадах та 1 акредитований суб’єкт державної реєстрації. А також функції реєстраторів виконують 76 державних нотаріусів та 126 приватних нотаріусів. Перелік, вказаних суб’єктів державної реєстрації можна переглянути на офіційному веб - сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Разом із повноваженнями на місця були передані й кошти, які громадяни сплачували до державного бюджету, реєструючи свою власність чи бізнес. Відтак, відсоток від надання адміністративних послуг надходить безпосередньо до місцевих бюджетів, що дає можливість громаді використовувати їх на власні потреби.

Третій рік поспіль важливий внесок у зростанні рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2017, який щорічно складають експерти Світового банку, завдяки реформам, які запроваджує Міністерство юстиції, Україна піднялася на 3 позиції та посіла 80 сходинку.

Також, завдяки прийнятому Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань» Україна змогла піднятися за показником «Реєстрація бізнесу» одразу на 10 сходинок – з 30 на 20 місце.

Підсумовуючи вищевикладене, завдяки успішної реалізації реформи системи державної реєстрації бізнесу та нерухомості Міністерству юстиції України вдалось подолати корупційну складову процесу, покращити рівень надання адміністративних послуг, забезпечити його відкритість та прозорість, ефективність та доступність для громадян.

Автоматизована система виконавчого провадження

1. Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

2. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:

1) об’єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;

2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;

3) виготовлення документів виконавчого провадження;

4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;

5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;

6) підготовка статистичних даних;

7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;

8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву;

9) формування Єдиного реєстру боржників.

3. Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом.

4. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов’язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Вимоги до виконавчого документа

1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків), місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

2. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

3. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Єдиний реєстр боржників.

1. Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

2. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

3. Нотаріуси, органи, що здійснюють реєстрацію майна, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до яких з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся боржник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, у разі відсутності у них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій та в день звернення боржника повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеномустаттею 56 цього Закону, та направити відповідну постанову нотаріусу, органам, що здійснюють реєстрацію майна, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

4. Укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

5. Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

6. Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;

2) найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;

4) номер виконавчого провадження;

5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

7. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

ДО УВАГИ ГРОМАДЯН ЩОДО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Останнім часом українське законодавство підлягає постійним змінам. Не оминули ці зміни й неприбуткові організації.

Всім неприбутковим організаціям необхідно переглянути свої установчі документи, вжити заходи щодо їх вдосконалення, внести зміни з урахуванням актуальних норм чинного законодавства та подати документи для державної реєстрації таких змін.

Звертаємо увагу, що зазначені вимоги поширюються не тільки на громадські об’єднання, а й на творчі спілки та їх місцеві осередки, професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців та їх об’єднання.

Нагадуємо, що невиконання вимог щодо приведення установчих документів неприбуткових організацій до вимог пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України тягне за собою виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Верховна Рада України з прийняттям 21 грудня 2016 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» відтермінувала строк приведення установчих документів неприбуткових організацій у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме до 01 липня 2017 року.

В той же час Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області закликає не зволікати з цим процесом, не очікувати червня місяця, а забезпечити подання документів для державної реєстрації змін до установчих документів вже зараз.

Отже, з метою уникнення черг та вчасної реєстрації змін необхідно завчасно звернутись до Головного територіального управління юстиції безпосередньо (м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 32, к.406), або подати документи через Центри надання адміністративних послуг та місцеві центри безоплатної вторинної правової допомоги області.

Нагадуємо, що Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області з цього приводу розроблено методичні матеріали, з якими можливо ознайомитися за посиланням http://ddr.justice-dn.gov.ua/.

Також з метою отримання консультацій у відділі державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щосереди працює «гаряча лінія» (06264) 4-00-25.

Відділ державної реєстрації

друкованих засобів масової інформації

Управління державної реєстрації

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Мін’юст увійшов у трійку лідерів міністерств,

які найактивніше запроваджують реформи

Міністерство юстиції увійшло до трійки лідерів міністерств, які найактивніше запроваджують реформи. Про це свідчать оприлюднені в ході сьогоднішньої прес-конференції результати дворічного дослідження проекту Індекс моніторингу реформ (іМоРе). Серед найуспішніших напрямків – реалізація антикорупційної політики та створення антикорупційних органів, запуск системи електронного декларування, відкриття реєстрів та перехід до надання послуг через Інтернет.

«Ще кілька років тому мало хто вірив, що за такий короткий термін можна сформувати законодавство і створити функціонуючі органи у сфері боротьби з корупцією. Я переконаний, що наші антикорупційні органи – в першу чергу Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура – продемонструють відповідні результати. Ми вже бачимо, що НАБУ розслідує понад 300 справ щодо високопосадовців, суддів, прокурорів», - наголосив у ході прес-конференції Міністр юстиції Павло Петренко.

Він також повідомив, що минулого року в Україні було запущено одну з найбільш відкритих систем електронного декларування, яка забезпечить прозорість у відносинах між чиновником та громадянами.

«Ми забезпечили повну відкритість і прозорість у відносинах державних службовців з громадянами. Наша система є однією з найбільш відкритих серед країн Євросоюзу. Це успіх не нашого відомства – це успіх всього українського суспільства», - зазначив очільник Мін’юсту.

Ще одним блоком, який забезпечив такий високий результат Мін’юсту, є відкриття реєстрів та запровадження онлайн сервісів.

«Ще кілька років тому це було мрією: що в Україні можна буде зайти в Інтернет і знайти інформацію про майно всіх чиновників. Ми повністю відкрили доступ до реєстру бізнесу, нерухомості, корупціонерів. І зараз це реальність, яка відрізняє Україну в тому числі й від країн ЄС, де така відкритість є далеко не в усіх країнах. Ми також запустили онлайн сервіси, завдяки яким у сфері реєстрації майна та бізнесу можна користуватися передовими технологіями, отримуючи сервіси без спілкування з державним службовцем», - зауважив Міністр юстиції.

Ще одним важливим напрямком реформ, який не зазначили автори дослідження і який є дуже важливим для Мін’юсту, Павло Петренко назвав створення повноцінної системи безоплатної правової допомоги.

«Українські громадяни, які не знають своїх прав, не можуть швидко зареєструвати компанію і почати бізнес, а потім, за необхідності, захистити його. Тому одним із пріоритетних напрямків нами було визначено створення повноцінної системи безоплатної правової допомоги громадянам. Зараз в Україні вже діє майже 550 центрів та бюро правової допомоги. Ми є лідером серед усіх країн світу щодо доступності безоплатної правової допомоги», - поінформував приступних очільник Мін’юсту.

За його словами, наступним кроком у цьому напрямку має стати запуск проекту, який допоможе українцям взнати про свої права, а також навчить громадян ці права захищати.

Керівник проекту іМоРе Тетяна Тищук, презентуючи результати дослідження, зазначила, що Міністерство юстиції найбільше заходів реалізувало у напрямку боротьби з корупцією.

«Тут ми виділяємо напрямки, які пов’язані з діяльністю антикорупційних органів, із забезпеченням запуску системи електронного декларування та створення Національного агентства із питань запобігання корупції», - сказала вона.

За її словами, серед досягнень Мін’юсту також відкриття реєстрів, запуск онлайн сервісів та просування у сфері електронного обігу.

Головне територіальне

управління юстиції у Донецькій області

Заходи примусового виконання рішень

1. Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції

1. Громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:

1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;

2) запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;

3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій;

4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;

5) вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;

6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;

7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;

8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству;

9) здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.

2. Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.

3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття.

4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх на своїх офіційних веб-сайтах.

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

Реалізація більшості соціальних гарантій і пільг, передбачених для жителів нашої держави, залежить від норм законів України про державний бюджет, які приймаються щорічно. На наш погляд доцільно проінформувати про встановлені розміри і мінімальної заробітної плати, і прожиткового мінімуму, розповісти про ті категорії громадян, яким державна допомога надається в залежних від цих розмірів обсягах.

Норми закону «Про Державний бюджет» цікаві кожному з нас тому, що саме цим законом встановлюються розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на черговий рік. А ці розміри в свою чергу впливають на розмір заробітної плати, яку ми отримуємо, і на розмір державної допомоги, яку отримують пільгові категорії наших громадян.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. У щомісячному вимірі мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 року становить 3200 гривень, а у погодинному вимірі - 19 гривень 34 копійки за час.

Прожитковий мінімум – це грошова сума, яка на думку Верховної Ради України, достатня для забезпечення нормальної життєдіяльності громадян. Вона визначається з урахуванням необхідного набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється щорічно в Законі про Державний бюджет, визначається нормативним шляхом у розрахунку на один місяць на одну особу. Окремо розраховується розмір прожиткового мінімуму для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, а саме для дітей віком до 6 років, дітей віком від 6 до 18 років, для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня поточного року для працездатних осіб прожитковий мінімум становить 1600 гривень, а, наприклад, для дітей до 6 років – 1355 гривень, для дітей від 6 до 18 років – 1689 гривень.

Управління реєстрації нормативно-правових актів,

правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області

Соціальні гарантії, розмір яких залежить від прожиткового мінімуму

Від прожиткового мінімуму залежать розміри більшості видів державної допомоги сім'ям з дітьми.

Так, якщо жінка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (наприклад, не працює), то допомога у зв'язку з вагітністю та пологами їй буде виплачуватися за правилами Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Розмір такої допомоги становитиме 100 відсотків середньомісячного доходу, зрозуміло, якщо такий дохід жінка отримує у вигляді стипендії або допомоги по безробіттю. Але в будь-якому випадку розмір допомоги буде не менше 25 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи, тобто в даний час 25 відсотків від 1600 гривень, або 400 гривень.

З 2015 року не залежить від розміру прожиткового мінімуму розмір допомоги при народженні дитини. Тепер її розмір зазначений безпосередньо у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і складає 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Продовжуючи розмову про державну допомогу сім'ям з дітьми, необхідно зазначити, що від розміру прожиткового мінімуму залежить розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою. Нажаль бувають випадки коли діти по тим чи іншим причинам залишаються без батьківського піклування. Якщо подальша доля дитини влаштовується шляхом призначення над ним опіки та піклування, то дитина та її опікун можуть розраховувати на державну допомогу. Зазначена допомога надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. Так, якщо дитина старше 6 років, то її опікун в 2017 році буде отримувати державну допомогу в розмірі 3 378 гривень, якщо дитина віком до 6 років, то розмір допомоги становитиме 2710 гривень. Одержувачам такої допомоги необхідно враховувати, що в разі, якщо на дитину виплачується пенсія у випадку втрати годувальника, аліменти, стипендія, розмір державної допомоги буде зменшений на суму цих виплат.

Управління реєстрації нормативно-правових актів,

правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області

Тема «Соціальні гарантії, розмір яких залежить від прожиткового мінімуму» частина 2

Одинокі матері – це також категорія осіб, допомога яким залежить від прожиткового мінімуму. Розмір допомоги встановлено в статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Він залежить від рівня доходу матері, яка самостійно виховує дитину. Так, щоб визначити, на яку допомогу від держави може розраховувати одинока мати, необхідно від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відрахувати середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу. Ця різниця і буде сумою державної допомоги.

Право на державну допомогу надане малозабезпеченим сім'ям – сім'ям, які з поважних або незалежних від них причин мають дохід нижче прожиткового мінімуму для сім'ї. У такому випадку відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» надається грошова допомога. Розмір допомоги залежить як від середньомісячного сукупного доходу сім'ї, так і від встановленого розміру прожиткового мінімуму.

Норми зазначеного вище закону визначають, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям розраховується як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом. Прожитковий мінімум для сім'ї – це сума встановлених прожиткових мінімумів для кожного з членів такої родини, а сукупний дохід сім'ї – це сума доходів усіх членів сім'ї з усіх джерел. Але в зв'язку з тим, що економічне становище нашої держави не дозволяє забезпечити всім сім'ям доходи на рівні прожиткових мінімумів, закон дозволяє встановлювати розмір соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не в повному розмірі, а з урахуванням реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету. Законом про Державний бюджет щорічно встановлюється, так званий, гарантований рівень забезпеченості прожиткового мінімуму. Ось цей рівень забезпеченості і застосовують при розрахунку права малозабезпеченої сім'ї на державну допомогу. На 2017 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму становить для працездатних осіб 21 відсоток від прожиткового мінімуму, тобто 336 гривень, для дітей – 85 відсотків від прожиткового мінімуму, або 1152 гривні для дітей до 6 років та 1435 гривень для дітей від 6 до 18 років. Розібравшись у цих нормах чинного законодавства, можна зрозуміти, що для з'ясування питання чи має родина з низькими доходами право на державну допомогу як малозабезпечена сім'я, необхідно скласти показники рівня забезпеченості прожиткового мінімуму для членів сім'ї і від цієї суми відняти суму доходів членів сім'ї. Якщо є різниця, то можна звернутися в управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання та з'ясувати конкретну ситуацію з отриманням такого виду державної допомоги.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Розмір такої допомоги встановлений Законом України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” і теж залежить від розміру прожиткового мінімуму. Інвалідам з дитинства 1 групи допомога призначається у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – з 1 січня 2017 року 1247 гривень, інвалідам з дитинства 2 групи – 80 відсотків, а інвалідам з дитинства 3 групи – 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які в втратили працездатність. Діти-інваліди віком до 18 років мають отримувати державну допомогу, розмір якої дорівнює 70 відсоткам прожиткового мінімуму для осіб, які в втратили працездатність.

Тимчасова державна допомога передбачена для дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або місце проживання яких невідоме. Розмір такої допомоги обчислюється як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Управління реєстрації нормативно-правових актів,

правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області

Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

2. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

3. Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

4. Упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

5. Дія розділу VII цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня), освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників), науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ), культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання.

Облік та оприлюднення декларацій

Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.

Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.

Повна перевірка декларацій

Повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім’ї суб’єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

2. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

До уваги суб’єктів державної реєстрації та державних реєстраторів!

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області повідомляє, що 31 березня 2017 року набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 29 березня 2017 року № 1015/5 «Про внесення зміни до наказу Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2016 року № 3086/5», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 березня 2017 року за №420/30288. Вищезазначеним наказом продовжено до 28 квітня 2017 року термін обов’язкового використання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, нотаріусами захищених носіїв особистих ключів під час доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції.

З питань придбання захищених носіїв ключової інформації, генерації особистих ключів, отримання посилених сертифікатів відкритих ключів та одночасно ідентифікаторів доступу до реєстрів необхідно звертатися до Харківської філії ДП «НАІС» ( тел. (057) 703-44-01 ), Запорізької філії «НАІС» ( тел. (061) 239-53-82) та Дніпропетровської філії «НАІС»( тел. (056) 745-60-45, 745-60-14).

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності

комісії з питань розгляду скарг у сфері державної

реєстрації Управління державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції у Донецькій області

Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку

1. Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

3. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред’явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

5. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

6. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Порядок пред’явлення виконавчих документів до виконання.

З метою попередження випадків повернення виконавчих документів без прийняття до виконання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надає інформацію щодо порядку пред’явлення виконавчих документів.

Ви отримали виконавчий документ, куди його пред’являти

Виконавчий документ пред’являється до відділу державної виконавчої виконачвої служби за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, виконується за місцем здійснення таких дій. Наприклад, зобов’язати боржника знести паркан за визначеною у виконавчому документі адресою. В такому випадку, виконавчий документ пред’являється до відділу державної виконавчої служби, на території якого, необхідно вчинити визначені рішенням дії.

Які документи долучати під час пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Необхідно пред’явити оригінал виконавчого документа (дублікат) з заявою про примусове виконання, реквізити для перерахування стягнутих грошових коштів, квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Звертаємо увагу читачів, що від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Хто та яким чином може пред’явити документи до відділу державної виконавчої служби

Документи подаються стягувачем або його представником особисто чи надсилаються засобами поштового зв’язку до відповідного відділу виконавчої служби.

Начальник відділу примусового виконання

рішень Управління державної виконавчої

служби Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області О.В.Буханцов

Виконавчий збір

1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

4. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

5. Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем.

6. У разі наступних пред’явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

8. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Додаткове авансування витрат виконавчого провадження

1. У разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.

2. З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.

3. Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щокварталу надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

2. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ
(АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН)

Нині з’являється все більше і більше різних способів рейдерських захоплень з використанням протизаконних механізмів.

Важливим кроком у боротьбі з рейдерством є розроблене Міністерством юстиції України та прийняте Парламентом законодавство, спрямоване на реформу системи реєстрації в Україні. Це дає можливість запровадити сучасний та дієвий механізм адміністративного оскарження дій реєстраторів через Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Так, 02 листопада 2016 року набрав чинності Закон України
від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (так званий «Антирейдерський закон»), який спрямований на врегулювання проблемних питань захисту прав власності під час реєстраційних дій та законодавче закріплення дієвих механізмів запобігання рейдерству.

Вказаний Закон містить шляхи ліквідації популярних схем рейдерських захоплень та передбачає низку змін до законодавчих актів, а саме:

нотаріальне засвідчення справжності підписів;
проведення реєстраційних дій виключно на підставі судового рішення, переданого з реєстру судових рішень;
використання реєстраторами та нотаріусами лише захищеного носія ключів;
ускладнення процедури відкриття нового розділу в реєстрі нерухомого майна;
кримінальна відповідальність заявника, реєстратора та зацікавленої особи до 10 років з конфіскацією, а також адміністративна відповідальність - штраф
до 8500 гривень;
надання права Міністерству юстиції України та його територіальним органам за результатами розгляду скарги направляти подання про анулювання свідоцтва нотаріуса;
здійснення Міністерством юстиції України постійного моніторингу реєстраційних дій з метою виявлення порушень порядку реєстрації;
збільшення терміну для подання скарги до Міністерства юстиції України та його територіальних органів з 30 до 60 календарних днів;
повідомлення всіх власників юридичної особи про отримання державним реєстратором заяви про внесення змін до реєстрів;
можливість при реєстрації бізнесу та нерухомості за бажанням власника отримати паперовий документ з підписом та печаткою державного реєстратора;
удосконалення правового регулювання питань стягнення адміністративного збору за проведення державної реєстрації.

Прийняття «Антирейдерського закону» дає можливість закріпити європейські стандарти захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

1. Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

2. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати.

3. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті

1. Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.

2. Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.

Оплата послуг нотаріусів Донецької області!

Досить актуальними в умовах складної економічної ситуації є питання оплати послуг нотаріуса, на яке нашим читачам надає роз’яснення заступник начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Володимир Дундар.

Цілком природно, що при виборі нотаріуса Ви будете оцінювати дві важливі складові – тривалість виконання надаваних послуг та їх вартість. Клієнт, який звертається до нотаріуса, насамперед хоче отримати нотаріальні послуги за оптимальними тарифами, та час оформлення документа має бути якомога коротшим. Звісно кожна людина рахує свої гроші та цінує свій час. Якщо тривалість виконання нотаріальних послуг насамперед залежить від угод, які будуть укладатися. Тоді як під оплатою слід розуміти, на відміну повноважень приватних і державних нотаріусів, які є ідентичними, оплата вчинюваних ними дій відрізняється, тому обізнаність в цьому питанні при зверненні до нотаріуса буде доцільною. Приписами статті 31 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, але розмір такої плати не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, в той час як державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито в розмірах, встановлених законодавством.

Додатково, крім оплати за вчинення нотаріальних дій, нотаріуси надають додаткові платні послуги правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуги технічного характеру, за які справляється окрема плата. Розмір оплати за послуг державних нотаріусів встановлюється відповідно до Тарифів, які затверджується наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, послуг приватних нотаріусів – за домовленістю.

Розмір та порядок сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами, врегульований Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», який прийнятий ще у 1993 році. Також, цим порядком визначені категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита. Кожен громадянин має змогу ознайомитися з витягами з закону щодо розмірів ставок державного мита на інформаційних стендах державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів. Порядок надання додаткових платних послуги правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру чітко визначений у Положенні, яке затверджено головним управлінням, в якому зазначено, що перед наданням правової допомоги та послуг технічного характеру державний нотаріус зобов’язаний надати роз’яснення щодо умов їх оплати. Крім того, порядком визначено категорії осіб які звільняються від їх сплати.

Хотілось би звернути увагу, що з 01 січня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зміни полягають у тому, що на нотаріусів в повному обсязі покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Сьогодні нотаріусом може здійснюватися державна реєстрація речових прав та їх обтяжень на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, гараж, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

У зв’язку з цим нотаріусам надано право отримувати плату за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону. При цьому, зобов’язано за такі дії справляти плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

Варто зазначити, що при здійсненні різних нотаріальних дій, нотаріуси вносять в Єдині та Державні реєстри Міністерства юстиції України певну інформацію, а також отримують інформацію з цих реєстрів. За користування даними таких реєстрів також стягується плата, встановлена відповідними нормативно-правовими актами.

Обмеження доступу до інформації

1. Обмеження доступу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи до певної інформації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації.

Здійснення повноважень під зовнішнім контролем

1. Службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

2. Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:

1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;

3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

3. У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

Перегляд обсягу службових повноважень

1. Перегляд обсягу службових повноважень особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.

Прес-конференція 08.06.2017 (виступ в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Інформація Донецькій області Павлової О.В.)
про підсумки діяльності Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за деякими напрямками за 5 місяців 2017 року
Головні територіальні управління юстиції в областях мають досить широке коло повноважень і функцій, направлених на реалізацію державної правової політики. На сьогоднішній зустрічі зосереджусь на тих напрямках діяльності, які безпосередньо торкаються прав та законних інтересів жителів) Донецької області.
, яка не контролюється українською владою, і на якій неможливе проведення виконавчих дій. Складається ситуація, коли боржник має майнові активи, наприклад, в Донецьку, а фактично накласти на них стягнення не убачається можливим. Організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб
В області працює 26 відділів державної виконавчої служби, 267 державних виконавців яких примусово виконують рішення судів та інших органів чи посадових осіб. В середньому державний виконавець має навантаження близько 186 виконавчих проваджень в місяць, що є одним із самих високих показників в Україні. Неможна не визнати негативний вплив на результативність виконання рішень наявність в області частини території
За 5 місяців поточного року відділами державної виконавчої служби області завершено 68 471 виконавчих провадження на суму 1 039 606 087 грн.
Боржник за виконавчим провадженням – це особа, яка добровільно не виконала рішення суду. За організацію примусового виконання з нього крім суми боргу стягується ще і виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За 5 місяців державні виконавці області стягнули близько 10 млн. виконавчого збору, які перераховані до Державного бюджету.
В поточному році область повною мірою долучилась до реалізації арештованого майна боржників шляхом проведення електронних торгів Державним підприємство «СЕТАМ». Протягом 5 місяців 2017 року реалізовано 186 лотів на суму близько 8 млн. грн.
Державна реєстрація актів цивільного стану
Одна із функцій Головного територіального управління юстиції – організація проведення в області державної реєстрації актів цивільного стану. Що тут цікавого? Продовжується пілотний проект «Шлюб за добу». З 20 квітня 2017 року долучилось місто Бахмут, в якому скороченою процедурою реєстрації шлюбу вже скористались 19 пар. За кількістю зареєстрованих шлюбів у рамках пілотного проекту місто Маріуполь є третім містом після Києва та Одеси (за 5 місяців поточного року 399 шлюбів, за 2016 рік – 744).
В 2017 році реалізовується і пілотний проект щодо видачі свідоцтва про народження у закладах охорони здоров’я, де приймаються пологи. В ньому приймають участь всі відділи ДРАЦС, які працюють в населених пунктах, де є пологові будинки чи пологові відділення. За 5 місяців 2017 року зазначеною послугою скористалося 1 543 особи. Фактично, майже кожне 3-те свідоцтво про народження батьки отримують, не виходячи з медичного закладу. Найбільшу кількість документів про народження видано у пологовому відділенні міської лікарні №1 міста Краматорська (5 місяців 2017 року – 259, 2016 рік – 464).
Тривалий час громадянам України щоб мати можливість використати на території іншої держави свій документ, наприклад, свідоцтво про народження, було необхідно поїхати до Києва для засвідчення такого документу у Міністерстві юстиції. З 2015 року Міністерством юстиції впроваджена можливість подачі документів для легалізації через відділи державної реєстрації актів цивільного стану на місцях. І отримати документ з проставленим апостилем – штампом, який підтверджує дійсність та автентичність документу для органів іноземних держав, теж у відділі державної реєстрації актів цивільного стану без відвідування Міністерства юстиції. В теперішній час в Донецькій області послугу з прийому та видачі документів для проставлення апостиля надають 9 відділів державної реєстрації актів цивільного стану. За 5 місяців 2017 року ними прийнято 744 документи для проставлення апостиля. Незважаючи на край обмежене бюджетне фінансування Головне територіальне управління юстиції в травні придбало необхідне обладнання для відділів ДРАЦС з метою запровадження цієї послуги у всіх містах та районних центрах Донецької області. Направили звернення до Міністерства юстиції про включення всіх наших відділів до участі в проекті.
Життя в сфері державної реєстрації актів цивільного стану дійсно не стоїть на місті. Впроваджується проект Міністерства юстиції «Онлайн будинок юстиції». В чому його суть? Через цей сервіс, в який зайти можливо і на веб-сайті Міністерства юстиції, і на веб-сайті, наприклад, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, можна замовити отримання документів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану: свідоцтва про народження, шлюб чи розірвання шлюбу, свідоцтва про смерть, а також витягів з державних реєстрів з цих питань. При цьому відділ ДРАЦС, в який зручно звернутись, день та час прийому обирає сам громадянин.
Організація роботи установ нотаріату, перевірка їх діяльності
В теперішній час в області функціонує 60 державних нотаріальних контор, в яких прийом громадян проводять 74 нотаріуса. В зв’язку із проведенням АТО фактично припинили діяльність 13 держнотконтор у зв’язку із відсутністю в них працюючих нотаріусів, які б могли забезпечити їх переміщення. Приватних нотаріусів в області фактично працює 130. На протязі 2017 року можна констатувати, що тенденція припинення діяльності приватними нотаріусами в області призупинилась.
Відповідно до чинного законодавства в теперішній час ніяких відмінностей в компетенції приватних та державних нотаріусів немає. Різниця існує в порядку оплати вчинення нотаріальних дій. Державні нотаріуси за вчинення нотаріальної дії справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. На цей час такі розміри встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 із змінами та доповненнями. Наприклад, за посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку чи квартири справляється державне мито в розмірі 1 відсотка суми договору. Практично у всіх випадках звернення до нотаріусів стає необхідним отримати ще і додаткові правові послуги, наприклад, роз’яснення чинного законодавства, допомогу у складення заяви чи проекту угоду тощо. Такі послуги оплачуються додатково за тарифами, встановленими Головним територіальним управлінням юстиції. В нашій області ми переглядали такі тарифи з початку року. Відповідний наказ розміщений на веб-сайті управління для загального доступу.
Приватні ж нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться теж за домовленістю сторін. Приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України
Доцільно відмітити, що нотаріальні дії, пов’язані із майном, яке знаходиться на тимчасово неконтрольованій українською владою території, можна вчинити у будь-якого нотаріуса України. Таке ж правило застосовується і для оформлення спадщини та спадкових прав.
Головним територіальним управлінням юстиції проводяться перевірки як державних нотаріальних контор, так і приватних нотаріусів, в ході яких з’ясовуються, чи належним чином організований прийом громадян, чи дотримується нотаріус встановлених правил для вчинення нотаріальних дій, чи правильно він стягує з громадян державне мито та плату за додаткові послуги, не пов’язані безпосередньо з нотаріальними діями ( за 5 місяців 2017 року здійснено 34 перевірки). При виявленні недоліків та порушень призупиняється діяльність приватних нотаріусів для підвищення кваліфікації, державні нотаріуси притягаються до дисциплінарної відповідальності.
Система безоплатної правової допомоги
В Україні діє 550 точок доступу до безоплатної правової допомоги:
23 регіональних центри (з 1 січня 2013 року)
96 місцевих центрів (з 1 липня 2015 року)
431 бюро правової допомоги (з 1 вересня 2016 року).
В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Краматорську та Маріуполі.
Бюро правової допомоги створені у містах Добропілля, Дружківка, Бахмут, Костянтинівка, Лиман, Слов’янськ, Торецьк, Авдіївка, Волноваха, Вугледар, Курахове, Покровськ, Селидове, працюють також Нікольське, Великоновосілківське та Мангушське бюро правової допомоги. В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.
Місцеві центри надають вторинну правову допомогу. Така допомога включає захист, представництво інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.
Право на «безоплатного адвоката» мають не всі. Особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт, які вважаються затриманими за кримінальне правопорушення, відносно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мають право на безоплатний захист.
В інших випадках, не пов’язаних з кримінальним судочинством, на безоплатне представництво в судах мають змогу претендувати особи, якщо їх середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Без майнового цензу така правова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на всі види правових послуг.
В теперішній час відбувається зміна керівника Координаційного центру з надання правової допомоги. Незважаючи на те, що відповідно до чинного законодавства Державний секретар Міністерства юстиції має повне право самостійно призначити кандидата на цю посаду, як це робилося раніше, було прийняте рішення провести публічний консультативний конкурсний відбір. До проведення конкурсу в якості членів конкурсної комісії залучили представників громадянського сектору. До спостереження за конкурсом долучили всіх, хто висловив таке бажання, з представників громадянського суспільства та наших міжнародних партнерів. Конкурс транслювався у прямому ефірі в мережі Інтернет. Конкурсна комісія за підсумками співбесід обрала 2 фіналістів, які були рекомендовані Державному секретарю для призначення. І саме держсекретар, як це і передбачено законом, обрав кандидата на цю посаду. З цього приводу за участю працівників системи безоплатної правової допомоги, деяких громадських об’єднань почалися акції протесту проти рішення конкурсної комісії, маніпуляції щодо планів Мінюсту відносно системи безоплатної правової допомоги. 6 червня Міністр юстиції провів відео конференцію, на якій наголосив на принциповій позиції щодо незалежності системи безоплатної правової допомоги, передачі управлінських і фінансових повноважень на рівень регіонів, напрацювання спільно з колективом безоплатної правової допомоги концепції реформування БПД щодо забезпечення її більшої самостійності й незалежності, об’єктивної оцінки ефективності й якості надання правових послуг. Призначення керівника Координаційного центру відкладено для проведення протягом тижня консультацій з представниками системи безоплатної правової допомоги та громадськості.
Методичне керівництво правовою роботою
В органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях забезпечення правильного застосування та неухильного дотримання законодавства покладено на юридичні служби. Методичне керівництво правовою роботою здійснюють Головні територіальні управління юстиції в областях. З метою дослідження стану такої роботи Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області за 5 місяців поточного року здійснено 13 перевірок. З метою підвищення рівня кваліфікації працівників юридичних служб проведено 17 стажувань, 4 семінари. Проблемні питання, які виникають в роботі юрисконсультів, обговорені на 4 засіданнях «круглого столу».
Організація правоосвітньої роботи
З метою підвищення рівня і якості правовиховної роботи в минулому році запроваджена реалізація соціально-правових проектів як новітніх форм організації правоосвітніх заходів. У жовтні 2016 року серед загальноосвітніх навчальних закладів Донецької області впроваджений огляд-конкурс соціально-правових проектів «Скажи «ні» пияцтву та тютюнопалінню». У закону та суспільства наркоманії впроваджений у професійно-технічних навчальних закладах.
Основною метою впровадження подібних проектів є виховання у підростаючого покоління свідомого відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, закріпленої статтею 3 Конституції України, запобігання правопорушенням, пов’язаним із вживанням алкоголю, тютюну або наркотиків у підлітковому середовищі. Участь у зазначених проектах сприяє популяризації здорового способу життя, формування у учнів правової культури, поваги до права, гуманістичних правових ідей, сприяння подоланню правового нігілізму, підвищення правоосвітнього рівня учнів, формування високої правосвідомості і правової культури учасників навчально-виховного процесу.
З питань державної реєстрації нормативно – правових актів
Одним із напрямків в роботі Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є також здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та мають міжвідомчий характер.
Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його положенням чинному та міжнародному законодавству та прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта.
У зв’язку із процесами реформування в системі органів юстиції, з 01 травня 2016 року, державну реєстрацію нормативно-правових актів в нашому регіоні здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області.
На сьогодні до переліку суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, включено 134 органи виконавчої влади серед яких: Донецька обласна державна адміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація, Мар'їнська, Тельманівська, Ясинуватська районні військово-цивільні адміністрації, районні державні адміністрації регіону та їх структурні підрозділи.
На державну реєстрацію до Головного управління подано 108 нормативно-правових актів органів виконавчої влади, з яких зареєстровано 99. Щодо 6 актів, поданих на державну реєстрацію, прийнято рішення про повернення без державної реєстрації для доопрацювання. Відмовлено в державній реєстрації 2 нормативно-правових актів.
В.о. начальника Головного
територіального управління юстиції
у Донецькій області О.В. Павлова

Контроль державних реєстраторів в рамках реалізації положень «АНТИРЕЙДЕРСЬКОГО ЗАКОНУ»

В Україні з листопада 2016 року працює «антирейдерський закон», метою якого, в першу чергу, є захищення права власності громадян, бізнесу та іноземних інвесторів. З прийняттям «антирейдерського закону» розширено контрольні функції Міністерства юстиції України шляхом проведення моніторингу та камеральних перевірок державних реєстраторів, нотаріусів. Відтак з’являється законодавче визначення понять моніторингу реєстраційних дій та камеральної перевірки.

Процедуру здійснення контролю, камеральних перевірок та критерії, за якими проводиться моніторинг, визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990.

Комплекс заходів з використанням програмних засобів ведення реєстрів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами та уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій, є моніторингом реєстраційних дій. Моніторинг проводиться за такими критеріями: порушення строків реєстрації, проведення реєстраційних дій в неробочий час, відсутність у реєстрах електронних копій документів, проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, скасування записів з реєстрів тощо. За результатами моніторингу реєстраційних дій складається акт.

Виявлення в процесі моніторингу порушень порядку державної реєстрації є підставою для проведення Міністерством юстиції камеральної перевірки –безвиїзної перевірки дій державного реєстратора, що проводиться на підставі наказу. Підставами для проведення камеральної перевірки можуть бути також скарги й обґрунтовані подання територіальних органів юстиції.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів, і її результати оформляються довідкою. За наслідком камеральної перевірки у разі виявлення порушень у сфері державної реєстрації на суб’єктів державної реєстрації можуть накладатися такі санкції:

тимчасове обмеження або анулювання доступу до реєстру;
передача матеріалів до правоохоронних органів;
притягнення до адміністративної відповідальності реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта реєстрації;
направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації.

Механізм моніторингу та камеральної перевірки в Україні тільки розпочав працювати та вже Міністерством юстиції доводилося вдаватися до санкцій у вигляді анулювання і блокування недобросовісних державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації. Сподіваємося, що подальша реалізація даного механізму контролю стане суттєвим кроком до переходу у якісно нову площину розвитку нашої держави.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності

комісії з питань розгляду скарг у сфері державної

реєстрації Управління державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції у Донецькій області

Спрощено механізм стягнення аліментів

З 8 липня 2017 року наберуть чинності зміни до деяких законодавчих актів України, які торкаються порядку стягнення аліментів. Відповідний закон Верховна Рада України прийняла 17 травня поточного року.

Аліменти, одержані на дитину, визнані власністю такої дитини, а не того з батьків, на ім’я кого вони виплачуються, як було раніше. Неповнолітній дитині, тобто дитині у віці від 14 до 18 років, надали право самостійно одержувати аліменти. Розпоряджатись ними вона зможе з деякими обмеженнями, передбаченими Цивільним кодексом України. Так, за наявності достатніх підстав вважати, що отримані аліменти використовуються не на користь дитини, право неповнолітньої особи ними розпоряджатись можливо обмежити в судовому порядку за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування.

Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини, не приймає участь у її утриманні, аліменти присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Законодавство не встановлює конкретний розмір такої частки чи грошової суми, їх визначає суд по кожному позову з урахуванням обставин, перелічених в статті 182 Сімейного кодексу України, а саме стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів; наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Тепер зазначений перелік доповнений такими обставинами: наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Змінений і мінімальний розмір аліментів. Якщо раніше він не міг бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то тепер – не менше, ніж 50 відсотків такого мінімуму. Нагадаємо, що прожитковий мінімум для дитини до 6 років зараз становить 1426 гривень, від 6 до 18 років – 1777 гривень.

З’явилась можливість стягнути аліменти за спрощеним механізмом судового розгляду. Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, має намір стягнути аліменти у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, то суд може видати судовий наказ. Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, що видається судом у триденний строк з моменту відкриття провадження. Для того, щоб наказне провадження було відкрите, необхідно подати заяву про видачу судового наказу з дотриманням встановлених вимог до її форми та змісту.

Врегульований порядок нарахування заборгованості по аліментах, платники яких є фізичними особами – підприємцями і перебувають на спрощеній системі оподаткування, який викликав багато питань. Якщо такий підприємець не сплачував аліменти, то заборгованість буде визначатись виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Аналогічне правило передбачене, як і раніше, для тих, хто не працює.

Залишилось в Сімейному кодексі України право одержувача аліментів на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення до їх сплати. Однак тепер розмір такої неустойки обмежений 100 відсотками заборгованості.

В.о. начальника Головного

територіального управління

юстиції у Донецькій області

О.В.Павлова

Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі

1. Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

2. У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.

Виконання рішення про відібрання дитини

1. Під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов’язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

2. За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.

3. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені цим Законом.

Державна реєстрація нормативно-правових актів органів виконавчої влади як дієвий механізм захисту прав, свобод і законних інтересів громадян

Однією з правових форм діяльності Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в забезпеченні реалізації державної правової політики та невід’ємним засобом захисту прав і свобод людини є здійснення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.

У чому ж полягає правова експертиза та що являє собою державна реєстрація нормативно-правового акта?

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції, чинному та міжнародному законодавству, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що правова експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

За результати проведення правової експертизи Головне управління приймає одне з таких правових рішень:

про державну реєстрацію. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, антикорупційному законодавству, правилам нормопроектувальної техніки та правопису;

про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання органу виконавчої влади (суб’єкта нормотворення) або з власної ініціативи Головного управління, якщо суб’єктом нормотворення порушено вимоги нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок подання та здійснення державної реєстрації таких актів;

про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, якщо нормативно-правовий акт не відповідає положенням чинного та міжнародного законодавства, виходить за межі компетенції органу, що його видав, містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Прийняття рішень про доопрацювання та відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта зобов’язують місцеві органи виконавчої влади (суб’єктів нормотворення) до певних правових дій. У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації орган виконавчої влади повинен врахувати всі висловлені Головним управлінням зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати Головному управлінню копію документа про скасування такого акта. А нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний термін з дня отримання рішення про відмову в державній реєстрації такого акта.

Слід також наголосити на тому, що відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають буди доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

Суб'єкти нормотворення (орган виконавчої влади) направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Узагальнюючи викладене правова експертиза та державна реєстрація нормативно-правових актів є дієвим механізмом в запобіганні прийняття норм права, які не відповідають положенням чинного та міжнародного законодавства, тим самим порушують (обмежують) права, свободи, законні інтереси громадян та юридичних осіб.

Відділ реєстрації нормативно-правових

актів управління реєстрації нормативно -

правових актів, правової роботи та правової

освіти Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника

1. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

3. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Судовий захист прав учасників виконавчого провадження

В нашій державі кожен має право на захист своїх прав та законних

інтересів в судовому порядку. Не є винятком із загального правила і

процедура примусового виконання рішень. Оскаржити рішення, які

приймає державний виконавець, дії, які він вчиняє чи своєчасно не вчиняє,

можливо по різному. В режимі дії Закону України «Про виконавче

провадження» скарга направляється начальнику відділу державної

виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, чи до

обласного управління державної виконавчої служби. При застосуванні

Закону України «Про звернення громадян» можливе звернення крім

перелічених осіб і до керівника обласного управління юстиції.

Зазначеними законами встановлені різні вимоги до скарг та різні терміни їх

розгляду.

З перебігу виконавчого провадження державний виконавець

здійснює цілу низку заходів, виносить постанови, вносить подання, надає

розпорядження, вимоги, складає акти та протоколи. Постанови, акти,

вимоги є процесуальними документами, виносяться відповідно до вимог

Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації

примусового виконання рішень. І всі ці дії та рішення можливо оскаржити

в судовому порядку, якщо стороною виконавчого провадження виявлені

порушення під час їх складання чи винесення.Звертаємо увагу на таке важливе зауваження. Якщо стягувач, тобто

особа на користь якої виконується рішення, має право оскаржувати дії

державного виконавця будь-яким чином: до начальника відділу, в якому

працює державний виконавець, до керівника органу державної виконавчої

служби вищого рівня, то боржник, тобто особа яка повинна виконати

рішення, має право на оскарження виключно в судовому порядку. Важливо

відмітити, що розгляд скарги начальником відділу державної виконавчої

служби не позбавляє особу права оскаржити дії державного виконавця та

інших посадових осіб державної виконавчої служби до суду.

Як визначитись, в який суд звертатись? Якщо виконується судове

рішення, наприклад, рішення суду про стягнення аліментів на утримання

неповнолітньої дитина, то рішення та дії державного виконавця

оскаржуються в суд, який видав виконавчий документ. Але державні

виконавці виконують не лише рішення судів, а і рішення інших органів,

наприклад, постанови про стягнення штрафів органів Державтоінспекції.

Постанови державного виконавця по таким провадженням, як і постанови

державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат

виконавчого провадження, про накладені штрафи, оскаржуються теж до

місцевого суду.Для звернення до суду необхідно дотриматись встановлених

законодавством строків. Позовну заяву чи скаргу необхідно подати у

десятиденний строк з дня, коли учасник виконавчого провадження дізнався

або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Можна просити суд

поновити строк для подання скарги, але лише у разі наявності поважних

причин його пропуску.

Законом встановлені певні вимоги до оформлення скарги та

позовної заяви. Звернення до суду повинно містити його найменування,

відомості про того, хто звертається до суду: прізвище, ім’я, по батькові,

місце мешкання, засоби зв’язку, відомості про державного виконавця, дії

якого оскаржуються, зміст вимог, виклад обставин, якими обґрунтовується

припущене на думку сторони виконавчого провадження порушення її прав

та законних інтересів з боку державного виконавця.

Моніторинг способу життя суб’єктів декларування

1. Національне агентство здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до цього Закону.

2. Моніторинг способу життя суб’єктів декларування здійснюється Національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.

3. Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування визначається Національним агентством.

Моніторинг способу життя здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.

4. Встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації. У разі встановлення невідповідності рівня життя Національним агентством надається можливість суб’єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.

У разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Загальні засади запобігання корупції у діяльності юридичної особи

1. Юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.

2. Керівник, засновники (учасники) юридичної особи забезпечують регулярну оцінку корупційних ризиків у її діяльності і здійснюють відповідні антикорупційні заходи. Для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.

3. Посадові та службові особи юридичних осіб, інші особи, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, зобов’язані:

1) не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи;

2) утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи;

3) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи;

4) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами;

5) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Вирішення в суді проблем, що виникають при примусовому виконанні рішень

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області роз’яснює, як вирішити в суді проблеми, що виникають при примусовому виконанні рішень.

Завершальною стадією судового розгляду справ є виконавче провадження, за правилами якого здійснюється примусове виконання рішень суду та інших органів. На стадії виконання рішень можуть виникати певні питання та проблеми, які неможливо вирішити без звернення до суду.

Після початку проведення на території нашої області антитерористичної операції стало актуальним питання отримання дублікатів виконавчих листів замість втрачених. Нашим читачам відомо, що органи державної влади в процесі переміщення з неконтрольованої українською владою території не мали змоги вивезти документацію. В такій же ситуації опинились і відділи державної виконавчої служби, які були вимушені залишити незакінчені виконавчі провадження в Донецьку та інших містах, де органи влади зупинили свої повноваження. А продовжувати вживати заходи з примусового виконання будь-якого рішення неможливо без наявності у державного виконавця виконавчого документа – у випадку рішення суду це виконавчий лист. Тому виникає потреба отримати дублікат виконавчого листа. Із такою заявою необхідно звернутись до суду, який видав виконавчий лист. Якщо виконавчий лист видавав суд, розташований у районі проведення антитерористичної операції, то звертатись необхідно до того суду на підконтрольній території, якому визначена його підсудність. Наприклад, підсудність Харцизького міського суду передана Добропільському міськрайонному суду. Знайти інформацію, який суд буде розглядати питання видачі дубліката виконавчого листа, можна на веб-сайті «Судова влада».

Не обійтись без суду і при необхідності виправити помилку, припущену у виконавчому листі. Якщо виконавчий документ не відповідає встановленим вимогам (наприклад, відсутні паспортні дані сторін або такі відомості зазначені невірно, відсутній підпис особи що видала виконавчий документ тощо), то державний виконавець не має можливості прийняти такий виконавчий документ до виконання та відкрити виконавчого провадження. Для реалізації права стягувача на виконання судового рішення необхідно привести у відповідність до вимог закону такий виконавчий документ.

В практиці державних виконавців зустрічаються виконавчі провадження, по яким наступають чи з’являються обставини, що ускладнюють виконання рішення. Наприклад, хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. В таких випадках сторона виконавчого провадження, тобто і стягував, і боржник, мають можливість звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Взагалі спосіб і порядок виконання судового рушення – це визначена рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений, без фактичної зміни рішення суду по суті.

В такому ж порядку розглядаються і питання відстрочення або розстрочення виконання рішення. Суд має змогу відкласти чи перенести виконання рішення на новий строк, дозволити виконувати рішення не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Головний спеціаліст відділу контролю за виконанням рішень

Михайленко Д.О.

Оскарження дій державного виконавця в судовому порядку

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області роз’яснює, як учасники виконавчого провадження можуть оскаржити дії державного виконавця в судому порядку.

Завершальною стадією судового розгляду справ є виконавче провадження, за правилами якого здійснюється примусове виконання рішень суду та інших органів. Якщо учасники виконавчого провадження вважають, що діями чи рішеннями державного виконавця в його перебігу порушуються їх права та законні інтереси, вони мають право оскаржити дії такого державного виконавця в суді. Наведемо певні приклади.

Перша стадія виконавчого провадження – це прийняття виконавчого документу, наприклад, виконавчого листа, виданого судом, до виконання. Якщо державний виконавець з’ясує наявність перешкод для примусового виконання рішення, то він має повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання і надіслати відповідне повідомлення. Такими перешкодами може бути, наприклад, пропуск строку для пред’явлення виконавчого документу, визнання боржника банкрутом, пред’явлення виконавчого документа не за місцем виконання рішення тощо. У разі, якщо стягувач не згоден з поверненням виконавчого документу без прийняття до виконання, існує можливість звернутись до суду з оскарженням таких дій державного виконавця.

Аналогічні правила стосуються і інших дій державного виконавця: зупинення або відкладення виконавчих дій, закінчення виконавчого провадження, визначення вартості майна боржника, на яке звернено стягнення тощо.

Законом «Про виконавче провадження» передбачені певні дії державного виконавця, вплинути на результат яких можливо взагалі лише в судовому порядку.

Одним із дієвих заходів примусового виконання, який може привести до реального виконання рішення, залишається накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження. Тому цілком зрозуміло, що закон утруднює процедуру зняття арешту з майна, якщо він вже був застосований державним виконавцем. Право зняти арешт з майна боржника, коли рішення ще не виконане у повному обсязі, надане начальнику відділу державної виконавчої служби лише у випадку виявлення порушення порядку накладення такого арешту, встановленого Законом України «Про виконавче провадження». У всіх інших випадках необхідний судовий розгляд. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Головний спеціаліст відділу контролю за виконанням рішень

Михайленко Д.О.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 25, ст.291)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

1) частину другу статті 70 після слів "якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї" доповнити словами "ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей)";

2) текст статті 179 викласти в такій редакції:

"1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

2. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

3. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України";

3) частину третю статті 181 викласти в такій редакції:

"3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів";

4) у статті 182:

частину першу доповнити пунктами 3-1 і 3-2 такого змісту:

"3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку";

5) статтю 183 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину";

6) текст статті 184 викласти в такій редакції:

"1. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

2. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

3. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку";

7) частину першу статті 191 доповнити словами "а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви";

8) статтю 195 викласти в такій редакції:

"Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

2. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

3. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом";

9) у статті 196:

назву доповнити словами "оплати додаткових витрат на дитину";

частину першу викласти в такій редакції:

"1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив".

2. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

1) у частині першій статті 96:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб";

доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1) заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб";

2) у статті 105:

перше речення частини першої доповнити словами і цифрами "крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 4-1 частини першої статті 96 цього Кодексу";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 96 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів";

3) частину першу статті 110 після слів "про стягнення аліментів" доповнити словами "оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення";

4) статтю 201 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

3. Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2015 р., № 33, ст. 323) доповнити словами "оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Порядок виплати стягнутих грошових сум

1. Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

2. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

3. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

4. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

5. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

6. Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

7. У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зміни, що додаються.

2. Установити, що:

1) надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) в електронній формі через офіційний веб-портал Міністерства юстиції, витягу з Реєстру щодо кожного окремого запису (якщо за ідентифікаторами пошуку в Реєстрі знайдено декілька записів щодо обтяження рухомого майна), відомостей з Реєстру з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу та у формі безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення Реєстру, але не пізніше 1 січня 2018 року;

2) до забезпечення технічної можливості:

надання витягів з Реєстру в електронній формі через офіційний веб-портал Міністерства юстиції такі витяги в електронній формі надаються адміністратором Реєстру на підставі відповідного договору;

безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру витяги з Реєстру на запити таких осіб надаються його адміністратором у паперовій або електронній формі.

3. Ця постанова набирає чинності через три місяці з дня її опублікування.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Основні права державного службовця

1. Державний службовець має право на:

1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

2) чітке визначення посадових обов’язків;

3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу;

5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону;

6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу;

7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків;

8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів;

9) участь у діяльності об’єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом;

10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності;

11) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього Закону;

12) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом;

13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності;

14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

2. Державні службовці також реалізують інші права, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Основні обов’язки державного службовця

Державний службовець зобов’язаний:

дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
з повагою ставитися до державних символів України;
обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;
виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов’язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Вступ на державну службу

1. Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

2. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

3. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Порядок визначення відповідності кандидатів умовам конкурсу

1. Служба управління персоналом державного органу, в якому проводиться конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність встановленим законом вимогам та повідомляє кандидата про результати такої перевірки.

2. Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до Порядку проведення конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

3. Кандидати, які пройшли тестування, передбачене частиною другою цієї статті, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу.

4. У разі подання заяви про участь у конкурсі лише однією особою конкурс проводиться у встановленому цим Законом порядку, за результатами якого приймається рішення про призначення особи на посаду державної служби або про відмову в такому призначенні.

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Джерело Міністерство юстиції України

Забезпечення службової дисципліни

1. Службова дисципліна забезпечується шляхом:

1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;

2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов’язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;

3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;

4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

Обов’язки державного службовця щодо додержання службової дисципліни

1. Державний службовець зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:

1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

2. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов’язки.

Обов’язки керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни

1. Керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

2. З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов’язаний:

1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов’язків;

2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов’язків;

3) під час виконання посадових обов’язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

7) забезпечувати прозорість та об’єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

3. Безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

4. Керівник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, злочину до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом.

Удосконалено процедуру атестації при вступі на держслужбу

Кабмін постановою від 25.10.2017 р № 818 вніс зміни до Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу.

Уряд удосконалив процедуру атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою для отримання ними відповідного посвідчення.

Документом передбачено, що вільне володіння державною мовою підтверджується для осіб, що мають наступні документи:

• документи державного зразка про повну загальну середню освіту, видані до 2000 року, з оцінкою «5» за здачі випускного іспиту з української мови та / або української мови та літератури;

• документи державного зразка про повну загальну середню освіту, видані після 2000 року, з балом про підсумкової державної атестації з української мови не менше 10;

• диплом молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра, магістра (спеціаліста) з відповідним додатком з оцінкою «відмінно» за вивчення української мови та / або ділової української мови, української мови за професійним спрямуванням;

• диплом бакалавра, магістра (спеціаліста) за спеціальностями українська мова та література; Українська мова і література та іноземна мова; за спеціальністю «Українська мова та література» спеціальності «Філологія».

Крім того, передбачено:

• здійснення моніторингу виконання вимог Порядку щодо засідань атестаційних комісій уповноважених вищих навчальних закладів, яке покладається на Національне агентство з питань державної служби;

• державний нагляд (контроль) за організацією та якістю атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу,

• щодо вільного володіння державною мовою покласти на Державну інспекцію навчальних закладів.

Також встановлено, що особи уповноважених вищих навчальних закладів, відповідальні за організацію та проведення атестації, винні в порушенні вимог Порядку, несуть відповідальність згідно із законом.

Фінансування і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби

Фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України "Про виконавче провадження".

Чисельність працівників органів державної виконавчої служби, порядок та норми матеріального забезпечення їх діяльності встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства юстиції України.

Державним виконавцям, які за рішенням керівника відповідного органу державної виконавчої служби використовують у службових цілях власний транспорт, виплачується грошова компенсація в розмірах, встановлених законодавством.

Працівник органів державної виконавчої служби під час службового відрядження користується правом придбання без черги проїзних документів на всі види транспорту і влаштування в готелі.

Працівники органів державної виконавчої служби забезпечуються безоплатним форменим одягом за нормами, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Майно державної виконавчої служби

Майно державної виконавчої служби України перебуває у державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

Участь експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання у виконавчому провадженні

1. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

2. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

3. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

4. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Розмір винагороди визначається в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих
дій.

5. За відмову без поважних причин від надання висновку чи за надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості, експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути
попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем.

6. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються
сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Участь перекладача у виконавчому провадженні

1. У разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна
особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як десять днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.

2. Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Розмір такої винагороди визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. У разі завідомо неправильного перекладу, а також за відмову виконати обов'язки перекладача особа несе кримінальну відповідальність, про що вона має бути попереджена державним виконавцем.

Виконання рішень іноземних судів

1. Рішення іноземних судів (судів іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, цього та інших законів України, якщо визнання та виконання таких рішень передбачено міжнародними договорами України або за принципом взаємності.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи

1. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

2. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

3. У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

4. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

5. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Нацбанк змінив порядок розкриття банківської таємниці

Фінустановам необхідно враховувати нові особливості передачі відомостей НАБУ і приватним виконавцям, а також процедуру розкриття інформації в електронному вигляді.

Національний банк удосконалив порядок розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Крім того, регулятор визначив особливості розкриття банками таких відомостей в електронному вигляді.

Нацбанк врегулював питання про:

- особливості надання банками інформації, яка містить банківську таємницю, Національному антикорупційному бюро України та приватним виконавцям;

- удосконалення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в електронному вигляді;

- врегулювання застосування печаток в рамках процедури розкриття банківської таємниці.

Відповідні зміни, передбачені постановою НБУ від 4 грудня 2017 року № 124, наберуть чинності 1 січня 2018 року.

Розподіл стягнутих з боржника грошових сум.

1. Розподіл стягнутих державним виконавцем з боржникавиконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми;

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

2. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

3. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.

Черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів.

1. У разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідоккримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників,
пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним
внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);

6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

2. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими
документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Міжнародне співробітництво у сфері запобігання і протидії корупції

1. Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів здійснює співробітництво у сфері запобігання і протидії корупції з іноземними державами, міжнародними організаціями, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції.

2. Міжнародна правова допомога та інші види міжнародного співробітництва у справах про корупційні правопорушення здійснюються компетентними органами відповідно до законодавства та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Міжнародні договори України у сфері запобігання і протидії корупції

1. У разі якщо міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про запобігання і протидію корупції, застосовуються правила міжнародних договорів.

Міжнародний обмін інформацією у сфері запобігання і протидії корупції

1. Компетентні органи України можуть надавати відповідним органам іноземних держав та одержувати від них інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, з питань запобігання і протидії корупції з додержанням вимог законодавства та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

2. Надання органам іноземних держав інформації з питань, пов’язаних із запобіганням і протидією корупції, можливе лише в разі, якщо ці органи та відповідний компетентний орган України можуть установити такий режим доступу до інформації, який унеможливлює розкриття інформації для інших цілей чи її розголошення у будь-який спосіб, у тому числі шляхом несанкціонованого доступу.

Заходи щодо повернення в Україну коштів та іншого майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень, і розпоряджання вилученими коштами та іншим майном, одержаними внаслідок корупційних правопорушень

1. Україна здійснює заходи щодо повернення в Україну коштів та іншого майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень, і розпоряджається цими коштами та іншим майном відповідно до законодавства та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Викликати до суду починають через веб-портал судової влади.

Оголошення про виклик до суду публікуватимуть на порталі «Судова влада»

Державна судова адміністрація України повідомила про початок публікації на офіційному веб-порталі судової влади України оголошень про виклик до суду учасників процесу.

Головам судів направлено лист про правила виклику відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження або місце роботи яких невідомо, а також зацікавлених осіб у справах про видачу обмежувального припису.

Ці особи викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщено не пізніше ніж за 10 днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Така система повинна бути створена до 31 грудня 2018 року.

До початку її функціонування інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження або місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади.

ПЕРЕЛІК
видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами

Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети, що належать боржникові на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні.

1. Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні боржникові та особам, які перебувають на його утриманні:

1) одяг - з розрахунку на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для
жінок - два зимових плаття), один літній костюм (для жінок - два літніх плаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна тепла хустка (або шаль) та інший одяг, зношений більш як на 50 відсотків;

2) взуття - по одній парі літнього, осіннього, зимового та інше взуття, зношене більш як на 50 відсотків;

3) білизна - по дві зміни на кожну особу;

4) постільні речі (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушники на кожну особу;

5) необхідний кухонний посуд;

6) один холодильник на сім'ю;

7) меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім'ю (крім меблевих гарнітурів, на які може
бути звернено стягнення);

8) усі дитячі речі.

2. Продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржнику, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці.

3. Паливо, необхідне боржникові, членам його сім'ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування їжі та
обігрівання приміщення протягом шести місяців.

4. Одна корова, а у разі відсутності корови - одна телиця; якщо немає ні корови, ні телиці - одна коза, вівця чи свиня - в
осіб, які займаються сільським господарством.

5. Корм для худоби, який не підлягає вилученню в кількості, необхідній для годівлі худоби до початку її вигону на пасовище або до збору нових кормів.

6. Насіння, необхідне для чергової сівби (осінньої і весняної), та незнятий урожай - в осіб, які займаються сільським
господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).

7. Інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні тощо).

У Раді зареєстрований проект про підвищення соціальних стандартів

Народні депутати зареєстрували в Парламенті законопроект про підвищення державних соціальних стандартів.

Так, документом пропонується з 1 березня встановити мінімальну зарплату на рівні 5 тис. грн., мінімальну пенсію - 3200 грн.

Також законопроект передбачує підвищення прожиткового мінімуму. Так, з 1 березня планується встановити прожитковий мінімум для:

- працездатних осіб - 4140 грн.;

- осіб, які втратили працездатність, - 3200 грн.;

- дітей до 6 років - 3475 грн.;

- дітей віком від 6 до 18 років - 4332 грн.

Крім того, депутати пропонують з 1 липня збільшити прожитковий мінімум для всіх груп населення приблизно на 150 грн.; з 1 грудня - на 200 грн.

Ініціатори проекту відзначають, що збільшення рівня заробітної плати забезпечить пропорційне зростання надходжень до бюджетів ПФУ та фондів соцстрахування за рахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Такі надходження забезпечать виплату підвищених пенсій і виплат з фондів соціального страхування. Також зростуть реальні доходи працюючого населення.

Відповідний законопроект № 8024 «Про внесення змін до Закону« Про Державний бюджет України на 2018 рік »(щодо підвищення державних соціальних стандартів)» зареєстрований у ВР 8 лютого.

Участь перекладача у виконавчому провадженні

1. У разі необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як десять днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.

Залучення понятих до провадження виконавчих дій

1. Виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.

2. Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

3. Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

4. Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій державний виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті.

5. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків понятих. Зазначені витрати належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Аліменти – 2018, останні зміни на 2018 рік

Насамперед визнаємо, батько і мати зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (а в Україні "Щото за батьки які не підтримують своїх дітей до пенсії" - це жарт !!!). Проте життя складається не завжди так як ми цього хочемо і часто бувають випадки, що батьки розлучаються і одному із батьків потрібно сплачувати аліменти. Насамперед маємо визначити, що говорячи про ” аліменти – 2018 ” маємо на увазі мінімальний розмір аліментів, які будуть виплачуватись у 2018 році.

Продовжуйте читати статтю на українській мові, або читати на російській мові "Алименты 2018 Украина"

Не потрібно також плутати аліменти 2018, із допомогою одиноким матерям і допомогою на дітей, батьки яких ухиляються від виплати аліментів (вказана допомога буде надаватись за новими правилами) Саме поняття аліментів та мінімальний розмір вказаний у Сімейному Кодексі України.

Так, відповідно в ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім випадків коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі за рішенням суду. (Зазвичай, такий розмір аліментів більший).

Зрозуміло, що настав 2018 рік і діє Закон України „Про державний бюджет України на 2018 рік” і щоб визначити мінімальний розмір аліментів 2018, потрібно взяти прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку.

Так, на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року — 1492 гривні, з 1 липня — 1559 гривень, з 1 грудня — 1626 гривень. Відповідно мінімальний розмір аліментів 2018 на дітей віком до 6 років:

з 1 січня 2018 року — 746 гривні,

з 1 липня — 779,5 гривень,

з 1 грудня — 813 гривень.

Прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1860 гривень, з 1 липня — 1944 гривні, з 1 грудня — 2027 гривень. Відповідно мінімальний розмір аліментів 2018 на дітей віком від 6 до 18 років:

з 1 січня 2018 року — 930 гривень,

з 1 липня — 972 гривні,

з 1 грудня — 1013,5 гривень.

А також слід повідомити, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто фактичний розмір аліментів -2018 визначає Суд.

І на кінець, потрібно вказати про відповідальність боржників у 2018 році, оскільки Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Яким запроваджено нові засоби примусового виконання рішень відносно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Зокрема, Законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

Крім того, передбачено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплатних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Облік та оприлюднення декларацій

1. Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.

{Абзац четвертий частини першої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 597-VIII від 14.07.2015}

2. Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.

Контроль та перевірка декларацій

1. Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

2. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.

3. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.

Встановлення своєчасності подання декларацій

{Частину першу статті 49 виключено на підставі Закону № 1022-VIII від 15.03.2016}

2. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

{Абзац перший частини другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1975-VIII від 23.03.2017}

Національне агентство перевіряє факт подання відповідно до цього Закону декларацій особами, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону.

{Частину другу статті 49 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1975-VIII від 23.03.2017}

{Частина друга статті 49 в редакції Закону № 1022-VIII від 15.03.2016}

3. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування.

{Абзац другий частини третьої статті 49 в редакції Закону № 1975-VIII від 23.03.2017}

Повна перевірка декларацій

1. Повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

{Абзац перший частини першої статті 50 в редакції Закону № 1022-VIII від 15.03.2016}

{Абзац четвертий частини першої статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1022-VIII від 15.03.2016}

{Частину першу статті 50 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1022-VIII від 15.03.2016}

Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

{Примітка до статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 889-VIII від 10.12.2015, № 1798-VIII від 21.12.2016}

Виконавче провадження продовжують реформувати

Оприлюднено текст урядового законопроекту № 8198 відносного примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, який був зареєстрований у Парламенті 26 березня.

Зокрема, Кабмін пропонує не вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи.
Крім того, змінюється порядок сплати авансового внеску при пред'явленні виконавчого документа до виконання. Стягувачу більше не потрібно буде разом із заявою про відкриття виконавчого провадження подавати документ, що підтверджує сплату авансового внеску. Доказом сплати послужить надходження коштів на відповідний рахунок органу ДВС, приватного виконавця.

Крім того, запропоновано зменшити максимальний розмір авансового внеску, прив'язавши його до прожиткового мінімуму (зараз - не повинен перевищувати 10 МЗП). Пред'являючи виконавчий документ до виконання стягувач сплатить авансовий внесок в розмірі 2% суми, що підлягає стягненню, але не більше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А за рішенням немайнового характеру, рішення про передачу предметів, зазначених у виконавчому документі, і рішенням про забезпечення позову - в розмірі одного прожиткового мінімуму з боржника - фізичної особи і двох розмірів прожиткового мінімуму з юрособи.

Розширюється перелік категорій осіб, які звільняються від сплати авансового внеску. Зокрема, від сплати авансового внеску пропонується звільнити органи місцевого самоврядування, органи та особи, уповноважені законодавством видавати виконавчі документи.

При цьому встановлюється, що стягувач додає до заяви про примусове виконання рішення копії документів, що підтверджують звільнення від сплати авансового внеску.

Виконавчий збір держвиконавців запропоновано стягувати в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (зараз - стягнутої і переданого відповідно). Солідарні боржники несуть солідарний обов'язок зі сплати виконавчого збору.

Крім того, пропонується вдосконалити деякі питання організації діяльності приватного виконавця. Так, приватному виконавцю нададуть право виконувати постанову про стягнення основної винагороди в тому випадку, коли її стягнуто під час примусового виконання рішення.

Проект Закону був розроблений Мін'юстом. Очікується, що його прийняття забезпечить належне виконання судових рішень та рішень інших органів.

Яким чином боржники по аліментах працюватимуть на благо суспільства?

Діє механізм виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт

Внесено зміни до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт, які встановлюють механізм виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

Зміни передбачені наказом Мін'юсту від 2 березня 2018 року № 591/5, який вступив чинності 3 квітня 2018 року.

Так, зазначений Порядок доповнено новими розділами щодо адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Нагадаємо, цей вид стягнення був введений Законом № 2234-VIII для боржників по сплаті аліментів.

Встановлено, що уповноважений орган з питань пробації (далі - уповноважений орган) виконує стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, яке здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці. Вид такої праці визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи виконуються не більше 8 годин на день, неповнолітніми - не більше 2 годин.

Уповноважений орган звертається до органів місцевого самоврядування і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам щодо узгодження переліку об'єктів, на яких порушники будуть виконувати суспільно корисні роботи, і видів таких робіт.

Не пізніше 10 днів з дня отримання постанови суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт уповноважений орган призводить його до виконання. Протягом цього терміну порушника направляють на суспільно корисні роботи, крім випадків, коли цьому перешкоджають поважні причини (хвороба, відрядження, неотримання виклику і т.п.).

На кожного порушника уповноважений орган заводить особову справу і заповнює облікову картку, в якій ведеться сумарний облік відпрацьованих годин.

Після отримання постанови суду (судді) порушнику надсилають виклик до уповноваженого органу. З порушником проводять бесіду, під час якої роз'яснюють порядок і умови виконання стягнення, а також наслідки ухилення від виконання суспільно корисних робіт. Посадова особа складає довідку про проведену бесіді, в якій порушник власноруч зазначає ознайомлення з порядком відбування суспільно корисних робіт.

У разі ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт, уповноважений орган надсилає відповідне подання і особиста справа до суду для вирішення питання про заміну невідбутого строку суспільно корисних робіт адміністративним арештом.

Посадова особа уповноваженого органу в день отримання документів, що підтверджують підстави зняття порушників з обліку, готує довідку про зняття з обліку, яка долучається до матеріалів особової справи. На зазначену довідку начальник підрозділу органу з питань пробації накладає письмову резолюцію.

Дітям із зони АТО нададуть статус постраждалих в результаті військових дій.

Уряд забезпечив захист прав дітей, які постраждали в результаті військових дій і збройних конфліктів.

Діти, які в період здійснення антитерористичної операції не досягли 18 років (повноліття), зможуть отримати статус дитини, яка постраждала в результаті військових дій і збройних конфліктів.

Відповідні зміни внесені до постанов Кабінету Міністрів від 24 вересня 2008 № 866 та від 5 квітня 2017 № 268 на засіданні Уряду 11 квітня.

Також до дітей, які постраждали в результаті військових дій і збройних конфліктів, віднесені діти, виявлені місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування і не зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, або які не проживають в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.

Крім того, органи опіки та піклування уповноважені приймати рішення про надання статусу дитини, яка постраждала в результаті військових дій і збройних конфліктів, або відмовляти в наданні такого статусу за результатами розгляду комісією з питань захисту прав дитини наданих заявником документів.

Відновлюється робота антирейдерских аграрних штабів

Уряд прийняв рішення відновити роботу антирейдерских аграрних штабів на час проведення посівної кампанії. Про це 18 квітня в Кабміні повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

Міністр підкреслив, що вже отримано кілька сигналів з регіонів про можливість загострення ситуації із захопленням земель в період сільськогосподарських робіт. Також він нагадав, що створені в минулому році антирейдерські аграрні штаби довели свою ефективність під час кампанії збору зерна влітку і восени.

Павло Петренко також звернув увагу, що вже ліквідовано технічна можливість проводити реєстрацію земельних «ділянок-привидів» і введена автоматизована система обміну інформацією між земельним кадастром і реєстром нерухомості. Крім цього, запущений сервіс «SMS-Маяк», який дає можливість власнику контролювати будь-які спроби внести зміни до реєстру за своєю земельної ділянки.

Нагадаємо, «SMS-Маяк» запущений на технічній базі «ЛІГА: ЗАКОН». Цей електронний сервіс дозволяє оперативно дізнатися про зміни в реєстрі нерухомості щодо конкретного об'єкта нерухомості з SMS-повідомлення, електронного листа, а також сповіщення в кабінеті користувача.

Стаття 30. Строк здійснення виконавчого провадження

1. Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

2. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

3. Негайному виконанню підлягають рішення:

1) про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу за такими виплатами, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення;

2) про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника;

3) в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.

4. У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Реалізація майна, на яке звернено стягнення

1. Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

2. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

3. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

4. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

5. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

6. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

7. У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

8. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

9. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

10. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

11. У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

12. Витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна.

Зміни щодо відповідальності боржників за несплату аліментів

У разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня подання виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби має право:

1) скласти протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення та надіслати його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Кодекс про адміністративні правопорушення було доповнено новим видом адміністративного стягнення – суспільно-корисні роботи (ст. 31-1), які на відміну від громадських робіт є платними та дають змогу боржникові шляхом їх виконання поступово погашати наявну заборгованість.

2) на вимогу стягувача протягом десяти днів видати довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, що дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Той із батьків, із ким за рішенням суду проживає дитина (найчастіше, із урахуванням судової практики, це мама), скориставшись указаною довідкою державного виконавця, мають право протягом одного місяця дії цієї довідки самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.

3) винести вмотивовані постанови:

3.1) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України;

Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України надсилається безпосередньо для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України і не потребує жодних звернень до суду. Зазначена постанова згідно з п. 8 ч. 1 ст. 19 та п. 5 ч. 1 ст. 6 є тимчасовим обмеженням у праві виїзду з України.

3.2) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами, крім випадків, коли таке обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, необхідне у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника осіб з інвалідністю, необхідне для проходження боржником військової служби, несення служби в АТО, або має місце розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами;

3.3) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю тощо;

3.4) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві полювання.

Суспільно-корисні роботи боржника аліментів

Відповідно до новел сімейного законодавства, визначено нові способи притягнення до відповідальності боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що перевищує суму, яка мала бути сплачена за 6 місяців, а саме – «суспільно корисні роботи» (ст.31-1 КУпАП).

Так, боржники примусово притягуються до виконання суспільно корисних робіт тривалістю від 120 до 240 год. (ст. 183-1 КУпАП).

При цьому виконання зазначених робіт не має перевищувати 8 годин, а для неповнолітніх – 2 години на день. Відповідно до ст.31-1 КУпАП суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю І або ІІ групи, вагітним жінкам та чоловікам, старшим 60 років, жінкам від 55 років.

На відміну від громадських, суспільно корисні роботи мають на меті зробити оплатним видом адміністративного стягнення. Кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватися саме на погашення боргу за аліментами (ст.325-1 КУпАП).

У разі ухилення неплатника від виконання суспільно корисних робіт їх встановлений строк може бути замінений адміністративним арештом із розрахунку одна доба арешту – 15 год. невиконаних суспільно корисних робіт, однак такий арешт не може перевищувати 15 діб.

Міністерство юстиції України стало ще на крок ближче щодо забезпечення прав дітей

15 травня Верховна Рада у першому читанні підтримала другий пакет законодавчих новацій у рамках ініціативи Міністерства юстиції#ЧужихДітейНеБуває.

Депутати підтримали підготовку до другого читання всіх трьох законопроектів, які входили до цього пакету, за скороченою процедурою.

Які зміни чекають українських дітей щодо захисту їхніх прав?

ЗАКОНОПРОЕКТ №8294 ЩОДО ДОПОМОГИ БАТЬКАМ, ЯКІ ДОГЛЯДАЮТЬ ЗА ВАЖКО ХВОРИМИ ДІТЬМИ

1. Матеріальна допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

2. Право на відпустку без збереження заробітної плати для того з батьків, хто доглядає за важкохворою дитиною.

3. Зарахування до трудового стажу період, протягом якого один з батьків доглядав за важкохворою дитиною, не маючи можливості працювати.

ЗАКОНОПРОЕКТ №8295 ЩОДО ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ НА РОЗВИТОК ДИТИНИ

1. Податкова знижка на дошкільну, позашкільну і загальну середню освіту у вітчизняних навчальних закладах.

2. Родині залишається більше коштів на розвиток дитини.

3. Скасовується дискримінація дітей, чий батько – іноземець: відміняється оподаткування аліментів від батьків-нерезидентів.

ЗАКОНОПРОЕКТ №8296 ЩОДО ПОДАЛЬШОГО ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕСПЛАТУ АЛІМЕНТІВ

1. Запроваджуються штрафи для аліментників від 20% до 50% від суми накопиченого боргу.

2. Запуск автоматизованого арешту коштів аліментників.

3. Позбавлення посад чиновників-аліментників, борг яких більше 12 місяців.

4. Притягуються до кримінальної відповідальності особи, які ухиляються від суспільно корисних робіт.

5. Дозволяється виїзд за кордон дітям строком до 1 місяця без дозволу батька або матері-аліментника.

Як стягнути заборгованість по зарплаті?

Міністерством юстиції України було прийнято рішення щодо активізації дій щодо комплексного вирішення цієї проблеми.
Так, 2 квітня 2018 року стартувала кампанія щодо ліквідації заборгованості по заробітній платі та інших виплатах, пов'язаних із трудовими правовідносинами.

У рамках кампанії Мін'юстом було:

створено антирейтинги підприємств-боржниківу всіх регіонах України;
створено центральний та регіональні штаби з ліквідації заборгованості по зарплаті, до роботи яких залучено спеціалістів Мін'юсту з питань банкрутства;
створено мобільні виконавчі групи Мін'юсту з виплати зарплати;
розроблено технологічну картку для державних виконавців щодо роботи з боржниками, які перебувають у процедурі банкрутства;
забезпечено підвищення кваліфікації виконавців шляхом надання консультацій, роз'яснень, допомоги під час виїздів виконавчих груп;
забезпечено постійну взаємодію з органами ДФС, Державною інспекцією з питань праці, Національною поліцією та органами місцевої влади.

Яка роль штабів та мобільних виконавчих груп Мін'юсту у стягненні зарплати?

Регіональні штаби створені у всіх регіонах України з метою координації, моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат, пов'язаних з трудовими правовідносинами.
Штаби стежать за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства при виконанні рішень про стягнення заборгованості по зарплаті, а також взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості із зарплати та інших соціальних виплат, утворених при облдержадміністраціях, районних держадміністраціях, органами Державної фіскальної служби, Нацполіції, органами Державної інспекції України з питань праці, а також створеними Міністерством юстиції мобільними групами.
Мобільні виконавчі групи здійснюють планові виїзди за місцем знаходження підприємства-боржника з метою виявлення належного підприємству майна для погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам.

Недобросовісний роботодавець за невиплату зарплати може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірівід 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадянпередбачена за:

порушення термінів виплати заробітної плати;
виплату її не в повному обсязі;
порушення терміну надання працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), чи надання таких документів, що містять недостовірні дані;
порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена за безпідставну* невиплату заробітної плати, вчинену умисно, та передбачена у вигляді:

штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років;
виправних робіт на строк до двох років;
позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

*Безпідставною слід вважати таку невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об'єктивної можливості здійснити виплату, а для з'ясування такої можливості необхідно перевіряти фінансово-економічний стан підприємства, а також мету використання коштів, які надходили на його рахунки.

Склад злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць.

Якщо невиплата заробітної плати мала місце внаслідок нецільового використання коштів, це карається:

штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
обмеженням волі на строк до п'яти років;
позбавленням волі на строк до трьох років.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Звернення громадян

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян».

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Порядок призначення на посаду державної служби

1. На посаду державної служби призначається переможець конкурсу.

2. Рішення про призначення приймається:

1) на посаду державної служби категорії "А" - суб’єктом призначення, визначенимКонституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України;

2) на посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівником державної служби.

3. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, а в разі оскарження результатів конкурсу - після прийняття рішення за скаргою суб’єктом розгляду скарги (органом, уповноваженим на розгляд скарги), але не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про переможця конкурсу, якщо інше не передбачено законом. Таке рішення приймається на підставі протоколу засідання конкурсної комісії.

4. Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади".

5. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.

6. З метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти рішення:

1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії "А" на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;

2) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;

3) про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.

{Дію абзацу п'ятого частини шостої статті 31 зупинено на 2018 рік згідно із Законом № 2246-VIII від 07.12.2017} Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії "А", передбаченого пунктом 1 цієї частини, не може перевищувати три місяці.

Рішення, передбачене пунктом 2 цієї частини, може бути прийнято за умови відсутності посади заступника керівника самостійного структурного підрозділу у державному органі або якщо така посада є вакантною.

У разі прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-3 цієї частини, відповідним працівникам встановлюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 цього Закону.

Стаття 90. Відповідальність за невиконання законних вимог
державного виконавця та порушення вимог
цього Закону

     1. За порушення вимог цього Закону, невиконання законних
вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими
особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування
із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або
подання неправдивих відомостей про доходи і   майновий   стан
боржника,   а також неповідомлення боржником про зміну місця
проживання чи місцезнаходження або місця   роботи   (отримання
доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом
державного виконавця винні особи несуть   відповідальність   у
встановленому законом порядку.

     2. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях
особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином
порушує   вимоги   закону про виконавче провадження, державний
виконавець   складає   акт   про   порушення   і   звертається до
правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення
особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Стаття 59. Зняття арешту з майна

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»

Спори, що стосуються права власності на майно та зняття арешту з нього вирішуються в судовому порядку.

У разі надходження рішення суду про зняття арешту з майна, що набрало законної сили, виконавець приймає відповідну постанову не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, арешт з коштів на рахунку знімається не пізніше наступного дня.

У разі виявлення порушень вимог Закону, під час накладення арешту на майно, арешт знімається за постановою начальника відділу.

Слід звернути увагу, що збільшений перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Стаття 40. Повернення виконавчого документа стягувачеві

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачевi:
1) за письмовою заявою стягувача;
2) якщо у боржника вiдсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, i здiйсненi державним виконавцем вiдповiдно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) якщо стягувач вiдмовився залишити за собою майно боржника, не реалiзоване пiд час виконання рiшення, одержати певнi предмети, що повиннi бути переданi йому вiд боржника згiдно з рiшенням;
4) у разi якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дiй, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Про наявнiсть обставин, зазначених у пунктах 2 - 4 частини першої цiєї статтi, державний виконавець складає акт.
У разi повернення стягувачевi виконавчого документа з пiдстав, зазначених у пунктах 1 i 3 частини першої цiєї статтi, йому повнiстю повертається авансовий внесок, передбачений цим Законом, а при поверненнi виконавчого документа з iнших пiдстав - лише в частинi, що перевищує здiйсненi державним виконавцем витрати на провадження виконавчих дiй.
Про повернення виконавчого документа i авансового внеску стягувачевi державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником вiдповiдного вiддiлу Державної виконавчої служби, i може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Повернення виконавчого документа стягувачевi з пiдстав, передбачених пунктами 2 - 4 частини першої цiєї статтi, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строкiв, встановлених статтею 21 цього Закону.

Стаття 39. Закінчення виконавчого провадження

Виконавче провадження закiнчується у випадках:
1) фактичного повного виконання рiшення згiдно з виконавчим документом;
2) закриття виконавчого провадження вiдповiдно до статтi 37 цього Закону;
3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або iншого органу (посадової особи), якi видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача;
4) направлення виконавчого документа за належнiстю до iншого пiдроздiлу Державної виконавчої служби.
Про закiнчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником вiдповiдного вiддiлу Державної виконавчої служби.

З серпня дитину можна буде самовільно вивезти на місяць за кордон.

З 28 серпня можна буде на місяць вивезти дитину за кордон для лікування, навчання, участі в змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, художніх, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку, в тому числі в складі організованої групи дітей, не отримуючи згоди батька, що проживає окремо.
Це передбачено Законом № 2475-VIII щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який вступить в чинності 28 серпня 2018 року (за винятком низки положень).
Законом передбачено, що той з батьків, з яким за рішенням суду визначено або за висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини (при цьому не повинна йти суперечка про встановлення побачень або усунення перешкод у вихованні) самостійно вирішує питання тимчасового виїзду дитини за межі України . Іншого з батьків, який не ухиляється і належним чином виконує батьківські обов'язки (якщо відомо місце проживання) направляють рекомендований лист з повідомленням про виїзд дитини, мети виїзду, державі проходження і часу перебування за кордоном.
Батько, з яким проживає дитина, самостійно вирішує питання виїзду за кордон більш ніж на місяць з метою лікування, навчання, участі в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, художніх, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах , оздоровлення та відпочинку, в тому числі в складі організованої групи дітей, в разі:
1) заборгованості по аліментах за чотири місяці, підтвердженої довідкою ВДВС або приватного виконавця.
2) заборгованості по аліментах за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання хворої дитини, дитину, яка отримала важкі травми, що вимагає трансплантації органу, паліативної допомоги, що підтверджується лікувально-консультативною комісією.
Батько який мешкає окремо може вивезти дитину за кордон на підставі згоди другого з батьків - для цього слід надіслати рекомендованого листа (з повідомленням про вручення) про надання згоди на виїзд дитини за межі України.
Якщо через 10 днів з моменту повідомлення про вручення листа нотаріально завірена згода на виїзд не надано, можна звернутися в суд із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Змінено вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад держвиконавців

Незабаром для заняття посади держвиконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту та територіальних органів ДВС досить буде мати ступінь бакалавра. Інші вимоги до відповідних посад не змінилися.

Це встановив Мін'юст в наказі від 30 липня 2018 року № 2491/5, оновивши Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту і державних виконавців територіальних органів ДВС.

Наказ набере чинності з дня офіційного опублікування, але не раніше 28 серпня 2018 року, тобто дати вступу в силу Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

На побачення з дитиною держвиконавець може залучити органи опіки

В Інструкції з організації примусового виконання рішень відтепер врегульовані питання виконання рішення про встановлення (та усунення перешкод) побачення з дитиною. Зміни передбачені наказом Мін'юсту від 2 серпня 2018 року № 2522/5.

Відтепер якщо рішенням не визначено час і (або) місце побачення з дитиною, для вирішення питання держвиконавець викликає батьків, направляючи виклики одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Якщо хтось не може з'явитися в призначений час, він повинен подати держвиконавця письмову заяву (клопотання), в якому вказати про зручні час і місце проведення побачення з дитиною.

Держвиконавець визначає час і місце побачення, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення відповідної постанови.

Якщо сторона виконавчого провадження не з'явилася за викликом і письмово не повідомила про зручні час і місце, держвиконавець сам визначає час і місце такого побачення.

При виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною і про усунення перешкод в побаченні з ним держвиконавець при необхідності залучає органи опіки та піклування.

При наявності обставин, що перешкоджають побачення стягувача з дитиною, держвиконавець відкладає проведення виконавчих дій у порядку, визначеному Законом.

Держвиконавець повинен перевірити виконання боржником рішення про побачення.

Якщо побачення відбулося, виконавець складає акт, який підписується сторонами виконавчого провадження, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Наказ набирає чинності 28 серпня 2018 року, одночасно з Законом.

Аліменти за виконавчими листами стягнуть за десять років

Ряд важливих змін внесено до Інструкції з організації примусового виконання рішень наказом Міністерства від 2 серпня 2018 року № 2522/5 в частині захисту прав дітей на належне утримання.

Уточнюється, що відкриваючи виконавче провадження, держвиконавець повідомляє стягувачу про право надати підтверджуючий документ, якщо аліменти стягуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, хворої важкими перинатальними ураженнями нервової системи, тяжкими вродженими вадами розвитку, рідкісним Орфа захворюванням, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, дитячим церебральним паралічем, важким психічним розладом, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічним захворюваннями нирок IV ступеня. Стягувач також надає підтверджуючі документи по аліментах на утримання дитини, яка отримала важкі травми, що потребує трансплантації органу, паліативної допомоги.

Аліменти за виконавчими листами за минулий час стягуються в межах десятирічного терміну, що передував пред'явленню листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, аліменти не утримувалися в зв'язку з розшуком боржника, кошти можуть стягнути за весь період незалежно від установленого десятирічного терміну і досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Раніше цей термін становив три роки.

Виконавчий збір нарахують з суми заборгованості по аліментах

Мін'юст продовжує розпочату роботу щодо захисту прав дітей на належне утримання.

Ряд важливих змін внесено до Інструкції з організації примусового виконання рішень наказом Міністерства від 2 серпня 2018 року № 2522/5.

Змінами уточнено порядок стягнення виконавчого збору, в тому числі і за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Принципи стягнення виконавчого збору прописані в Законі про виконавче провадження.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та її розміру державний виконавець вказує в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про його стягнення, де вказуються розмір і порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанова про стягнення виконавчого збору держвиконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) і не пізніше наступного робочого дня після його винесення направляє сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до його відкриття.

За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, держвиконавець зобов'язаний нарахувати виконавчий збір з суми заборгованості зі сплати аліментів. Виконавчий збір нараховується з суми заборгованості, визначеної в розрахунку заборгованості по сплаті аліментів. Надалі якщо боржник прострочив щомісячний аліментний платіж, нарахування виконавчого збору здійснюється держвиконавцем щомісяця.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення в повному обсязі заборгованості по сплаті аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених Законом, держвиконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про його стягнення.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Держвиконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження по постанові про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня його реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Розмір стягнутого виконавчого збору держвиконавець вказує у виконавчому документі.

До Інструкції з організації примусового виконання рішень введена форма Розрахунку нарахування виконавчого збору, який буде обчислюватися держвиконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та додаватися до матеріалів виконавчого провадження.

Наказ набирає чинності 28 серпня 2018 року одночасно з Законом № 2475-VIII щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, яким передбачено, що:

- за перевищення терміну самостійного вивезення дитини за кордон передбачений штраф;

- органи опіки будуть регулярно контролювати цільове використання аліментів;

- з серпня дитину можна буде самовільно вивезти на місяць за кордон;

- аліменти почнуть визначати виходячи з витрат батька.

Особливості виконання рішень про стягнення аліментів

1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості:

назва і дата видачі виконавчого документа;

прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;

дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;

номер телефону стягувача;

спосіб перерахування стягнутих аліментних сум;

реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

До заяви про примусове виконання рішення, яка подається представником стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4, 5 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка виготовляється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

2. Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

У разі якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про звернення стягнення на доходи боржника згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом.

Якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до статті 46 Закону.

Наприклад, за двома виконавчими документами боржник зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33% заробітної плати, всього - 58,33%, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50%. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% ÷ 58,33 = 0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4% і 0,857 х 33,33% = 28,6%).

Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження.

Якщо у виконавця відсутні відомості, необхідні для перерахування стягнутих аліментних сум, виконавець письмово повідомляє стягувача про необхідність надання стягувачем відомостей про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум та реквізитів рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

Якщо місце проживання стягувача невідоме, виконавець вживає заходів з метою встановлення місця проживання стягувача.

3. У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

4. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати;

квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

заяв та (або) розписок стягувача;

інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах трирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого трирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

5. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавець:

виносить повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

звертає стягнення на майно боржника;

надсилає стягувачу письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

6. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

7. У разі надходження до органу державної виконавчої служби заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання (далі - довідка), орган державної виконавчої служби протягом десяти днів видає стягувачу довідку за встановленою формою (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за шість місяців, орган державної виконавчої служби письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.

8. Виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

9. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.».

В МЕЖАХ ПРОЕКТУ МІН’ЮСТУ «Я МАЮ ПРАВО!» РОЗПОЧАТО ІНФОРМАЦІЙНУ КАМПАНІЮ #СТОПБУЛІНГ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ БАТЬКІВ

Міністерство юстиції в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» за підтримки МФ «Відродження» та за сприяння Національної поліції України розпочинає інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. 25% - говорили про це не з дорослими (з другом чи братом/сестрою). З тих, хто мовчать – 40% соромляться про це говорити, а 22% вважають, що це нормальне явище.

За даними доповіді ВООЗ в 2016 році, Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн по відсотку жертв булінгу серед 15-ти річних (9% дівчат та 11% хлопців).

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв'язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Пам’ятайте, якщо помітили, що:

у дитини немає друзів;
дитина боїться іти до школи;
має низьку самооцінку;
у дитини з’являються зіпсовані речі;
дитина сама наносить собі ушкодження;
сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.

– поговоріть із дитиною, вислухайте та допоможіть вирішити проблемну ситуацію.

В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

Виховання молодого покоління – це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.

Стаття 42. Кошти виконавчого провадження

1. Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

2. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

3. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

4. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо застосування виконавцями положень ЗУ «Про виконавче провадження»

Статтею передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з:

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та видивитрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, зареєстрованим у Мін’юсті 30.09.2016 за 1300/29430 встановлено види та розміри витрат виконавчого провадження.

Так, до видів витрат виконавчого провадження належить:

Виготовлення документів виконавчого провадження: папір, копіювання, друк документів, канцтовари.
Пересилання документів виконавчого провадження: конверти, знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв’язку.
Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання; суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.
Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.
Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.
Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.
Сплата судового збору.
Послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» послуги за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Борг спадкодавця по аліментах стягується за рахунок активів спадкової маси і не є таким зобов’язанням, яке припиняється як нерозривно пов’язане із особою боржника

25 квітня 2018, 09:30

Борг спадкодавця по аліментах стягується за рахунок активів спадкової маси і не є таким зобов’язанням, яке припиняється як нерозривно пов’язане із особою боржника. Таке рішення прийняв ВСУ від 21 березня 2018 р. у справі № 161/11682/15-ц.

Колишня дружина в інтересах дитини звернулася до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частини квартири, та просила стягнути з інших спадкоємців по 1/3 частини від загальної суми заборгованості по аліментах.

Суд першої інстанції задовільнив позов, проте суд апеляційної інстанції частково скасував рішення суду першої інстанції, залишив за дитиною право власності на 1/3 квартири померлого батька та відмовив у стягнення боргу по аліментах з двох інших спадкоємців. Ця відмова обґрунтовувалася тим, що відповідно до статті 608 ЦК України зобов’язання припиняється у зв’язку зі смертю фізичної особи, зокрема зобов’язання зі сплати аліментів припинилося оскільки воно нерозривно пов’язано із померлим батьком і не може бути виконано іншою особою.

ВС скасував рішення судів апеляційної та першої інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, ВС роз’яснив, що «зобов’язання із сплати аліментів» є таким, що нерозривно пов’язане із особою боржника, і дійсно припиняється із смертю боржника. Проте заборгованість по аліментах, яка існувала до моменту смерті боржника є зобов’язанням, яке не припиняється зі смертю боржника і включається до спадкової маси. Спадкоємці успадковують як активи так і борги спадкодавця.

Так, дитина є кредитором спадкодавця, тому два інших спадкоємця зобов’язані задовольнити вимоги кредитора особисто шляхом одноразового платежу. в межах вартості майна одержавного у спадщину. У випадку відмови спадкоємців від одноразового платежу, суд за позовом дитини накладає стягнення на квартиру, яка була передана спадкоємцям в натурі. Таким чином, дитина має право збільшити свою частку у квартирі понад 1/3 частини за рахунок часток інших спадкоємців, які не виплатили їй свою частину боргу по аліментах.

Постанова Верховного Суду України від 21 березня 2018 року у справі №161/11682/15-ц.

Міністр юстиції України Павло Петренко надав консультацію, що таке насильство у сім’ї та як з них боротися.

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

– районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

– службами у справах дітей;

– загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

– уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

– судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

– цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою;

кривдника (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров’я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до Кримінального кодексу.

Разом з тим Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Библиотека

им.М.Ю.Лермонтова

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

Судовий захист прав учасників виконавчого провадження

В нашій державі кожен має право на захист своїх прав та законних

інтересів в судовому порядку. Не є винятком із загального правила і

процедура примусового виконання рішень. Оскаржити рішення, які

приймає державний виконавець, дії, які він вчиняє чи своєчасно не вчиняє,

можливо по різному. В режимі дії Закону України «Про виконавче

провадження» скарга направляється начальнику відділу державної

виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, чи до

обласного управління державної виконавчої служби. При застосуванні

Закону України «Про звернення громадян» можливе звернення крім

перелічених осіб і до керівника обласного управління юстиції.

Зазначеними законами встановлені різні вимоги до скарг та різні терміни їх

розгляду.

З перебігу виконавчого провадження державний виконавець

здійснює цілу низку заходів, виносить постанови, вносить подання, надає

розпорядження, вимоги, складає акти та протоколи. Постанови, акти,

вимоги є процесуальними документами, виносяться відповідно до вимог

Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації

примусового виконання рішень. І всі ці дії та рішення можливо оскаржити

в судовому порядку, якщо стороною виконавчого провадження виявлені

порушення під час їх складання чи винесення.Звертаємо увагу на таке важливе зауваження. Якщо стягувач, тобто

особа на користь якої виконується рішення, має право оскаржувати дії

державного виконавця будь-яким чином: до начальника відділу, в якому

працює державний виконавець, до керівника органу державної виконавчої

служби вищого рівня, то боржник, тобто особа яка повинна виконати

рішення, має право на оскарження виключно в судовому порядку. Важливо

відмітити, що розгляд скарги начальником відділу державної виконавчої

служби не позбавляє особу права оскаржити дії державного виконавця та

інших посадових осіб державної виконавчої служби до суду.

Як визначитись, в який суд звертатись? Якщо виконується судове

рішення, наприклад, рішення суду про стягнення аліментів на утримання

неповнолітньої дитина, то рішення та дії державного виконавця

оскаржуються в суд, який видав виконавчий документ. Але державні

виконавці виконують не лише рішення судів, а і рішення інших органів,

наприклад, постанови про стягнення штрафів органів Державтоінспекції.

Постанови державного виконавця по таким провадженням, як і постанови

державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат

виконавчого провадження, про накладені штрафи, оскаржуються теж до

місцевого суду.Для звернення до суду необхідно дотриматись встановлених

законодавством строків. Позовну заяву чи скаргу необхідно подати у

десятиденний строк з дня, коли учасник виконавчого провадження дізнався

або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Можна просити суд

поновити строк для подання скарги, але лише у разі наявності поважних

причин його пропуску.

Законом встановлені певні вимоги до оформлення скарги та

позовної заяви. Звернення до суду повинно містити його найменування,

відомості про того, хто звертається до суду: прізвище, ім’я, по батькові,

місце мешкання, засоби зв’язку, відомості про державного виконавця, дії

якого оскаржуються, зміст вимог, виклад обставин, якими обґрунтовується

припущене на думку сторони виконавчого провадження порушення її прав

та законних інтересів з боку державного виконавця.

​

​

​

​